Спецпроект

В Сімферополі вшанують жертв геноциду проти кримських татар

23 серпня в Сімферополі пройде щорічний траурний мітинг, присвячений загальноєвропейському Дню пам'яті жертв сталінізму і нацизму - до чергової річниці пакту Молотова-Ріббентропа.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

23 серпня в Сімферополі Меджліс кримськотатарського народу організовує щорічний траурний мітинг, присвячений загальноєвропейському дню пам'яті жертв сталінізму та нацизму в ім'я збереження пам'яті про жертви масових депортацій і страт.

Німецька окупаційна політика на території Криму

Як повідомляє в понеділок прес-служба Меджлісу, мітинг пройде біля меморіалу в пам'ять жертв депортації кримськотатарського народу, встановленому у парку Салгірка на вул. Ялтинській.

Автори документа нагадують, що відповідно до Резолюції Парламентської Асамблеї ОБСЄ від 3 липня 2009 року "Возз'єднання розділеної Європи: заохочення прав людини та громадянських свобод в регіоні ОБСЄ у ХХI столітті", 23 серпня оголошений Загальноєвропейським днем пам'яті жертв сталінізму та нацизму в ім'я збереження пам'яті про жертви масових депортацій і страт.

Як Сталін депортував кримських татар

Як відомо, 23 серпня 1939 року було підписано пакт "Молотова-Ріббентопа" - таємну міждержавну угоду між нацистської Німеччиною і сталінським Радянським Союзом, яка передбачала поділ між обома країнами територій у Східній Європі.

Через тиждень після підписання протоколу Німеччина і Словаччина вторгнулися в Польщу, що стало початком Другої Світової війни. 

1939: парад Перемоги у Бресті - комуністи і нацисти разом (ВІДЕО)

"Кримськотатарський народ, стосовно якого з боку комуністичного режиму СРСР у ХХ столітті було скоєно злочини, що кваліфікуються як геноцид, сприймає резолюцію ПА ОБСЄ як ще один крок, який сприяє відновленню прав кримськотатарського народу на своїй батьківщині", - йдеться у постанові Меджлісу.

"Спираючись на резолюцію ПА ОБСЄ та в пам'ять про багатомільйонні людські жертви, понесених народами Європи від злодіянь комуністичних та нацистських режимів, Меджліс кримськотатарського народу, починаючи з 23 серпня 2009 року, щорічно організовує траурний мітинг в Сімферополі за участю представників різних громадських і політичних організацій" , - вказується в документі.

Амет-хан Султан. Татарський ас, який збив 49 нацистських літаків 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.