Спецпроект

Історик Толстоухов знову просить 350 тисяч на книжку про Харцизьк

Державний комітет телебачення та радіомовлення України з 1 по 15 серпня уклав низку угод на послуги з видання і розповсюдження книжок за програмою "Українська книга" на суму 6,15 млн грн. коштом державного бюджету.

Про це повідомляє сайт "Наші гроші" з посиланням на "Вісник державних закупівель".

Також оприлюднені оголошення про початок процедури закупівель ще по низці книжок, серед яких видання екс-міністра Кабінету міністрів Анатолія Толстоухова.

Держкомтелерадіо планує заплатити ТОВ "Комп'ютерно-видавничий інформаційний центр" 350 тис грн. за видання російськомовної книжки Анатолія Володимировича Толстоухова "Харцызск: время, события, люди. Том 1" накладом 1000 примірників. Таким чином кожен за екземпляр книжки екс-міністра з державного бюджету буде сплачено 350 грн.

Нагадаємо, що у березні 2011 року Держтелерадіо вже просило у бюджету 350 тисяч грн на видання книги Толстоухова про Харцизьк. 

Серед книжок, щодо видання яких вже укладено угоди, найдорожчими виявились "Парки Києва" (405 грн./екз.) і "Національний музей історії України. У 2 томах. Том 1" (551 грн./екз.). Книга "Василь Лопата. Життя і творчість" коштуватиме 331 грн./екз.

Книги, щодо яких Держкомтелерадіо уклало угоди на видання в серпні 2011 р.

 
 
 
 
.

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Де сховані «камені спотикання»?

Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.