Нацбанк вводить в обіг пам'ятну монету на честь Євгена Коновальця

Пам’ятну монету “Євген Коновалець” Національний банк України вводить в обіг 9 червня. Монета номіналом 2 гривні, продовжить серію “Видатні особистості України”.

Про це повідомили на сайті НБУ.

 

"Пам'ятна монета "Євген Коновалець" номіналом 2 гривні, продовжує серію "Видатні особистості України", вона присвячена військовому і політичному діячеві, особистості, що символізує спадковість української національно-визвольної боротьби, – Євгену Михайловичу Коновальцю", – підкреслили в фінустанові.

На аверсі зобразили калинову гілку, яка обрамлює монету ліворуч, угорі викарбуваний тризуб, а по центру, на дзеркальному тлі – фалеристична пам'ятка часів визвольних змагань у вигляді монограми з двох літер "С", переплетених гілкою калини. Також нанесли цитату Коновальця: "...Будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба".

На реверсі монети на дзеркальному тлі зображено стилізований портрет Євгена Коновальця, ліворуч від якого напис ОУН та стилізований тризуб з мечем.


Художниками монети є Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук, скульптором – Володимир Атаманчук.

Монету виготовили зі сплаву нейзильберу, вона важить 12,8 грамів та має 31 у діаметрі. Всього випустили 35 тисяч таких монет.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".