Спецпроект

Космічних катастроф в часи СРСР було в 10 разів більше - соратник Корольова

Аварій та катастроф при освоєнні космосу за часів СРСР було в десять разів більше, ніж в нинішній час, заявив академік РАН Борис Черток, один з найближчих соратників Сергія Корольова.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"За радянських часів аварій і катастроф було в десять разів більше. Я сам "учасник" організації таких катастроф. І на моїй совісті кілька дуже складних і важких, правда, без всяких людських жертв, тільки за рахунок автоматів, відмов", - сказав він.

Черток нагадав, що для отримання панорами місячної поверхні і забезпечення вперше в світі м'якої посадки на поверхню Місяця "ми витратили вісім ракет-носіїв і космічних апаратів".

"Тому що до цього мали безперервні відмови. І ці відмови розглядалися на рівні уряду. Зокрема, на засіданні Військово-промислової комісії мене як технічного керівника збиралися навіть зняти з роботи і покарати суворо", - додав академік.

Однак за Чертока заступився творець радянської космічної програми Сергій Корольов, який сказав, що не треба нікого карати, що йде процес пізнання і що наступна посадка апарату дасть панораму місячної поверхні.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.