Спецпроект

Космічних катастроф в часи СРСР було в 10 разів більше - соратник Корольова

Аварій та катастроф при освоєнні космосу за часів СРСР було в десять разів більше, ніж в нинішній час, заявив академік РАН Борис Черток, один з найближчих соратників Сергія Корольова.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"За радянських часів аварій і катастроф було в десять разів більше. Я сам "учасник" організації таких катастроф. І на моїй совісті кілька дуже складних і важких, правда, без всяких людських жертв, тільки за рахунок автоматів, відмов", - сказав він.

Черток нагадав, що для отримання панорами місячної поверхні і забезпечення вперше в світі м'якої посадки на поверхню Місяця "ми витратили вісім ракет-носіїв і космічних апаратів".

"Тому що до цього мали безперервні відмови. І ці відмови розглядалися на рівні уряду. Зокрема, на засіданні Військово-промислової комісії мене як технічного керівника збиралися навіть зняти з роботи і покарати суворо", - додав академік.

Однак за Чертока заступився творець радянської космічної програми Сергій Корольов, який сказав, що не треба нікого карати, що йде процес пізнання і що наступна посадка апарату дасть панораму місячної поверхні.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.