За 20 років на Прикарпатті згоріло 19 дерев'яних храмів

У Івано-Франківській області протягом останніх 20 років через порушення правил експлуатації електрообладнання згоріло 19 дерев'яних церков.

Про це повідомляє Zaxid.net із посиланням на заступника начальника управління культури Івано-Франківської облради Василя Тимківа.

"Внаслідок незадовільної експлуатації електромережі та електрообладнання, неуважності під час користування свічками за 20 років втрачено через пожежу 19 дерев'яних церков", - сказав він.

За словами В.Тимківа, ще 12 церков - пам'яток архітектури місцевого значення - громади самовільно розібрали у зв'язку з аварійністю несучих конструкцій.

Він зазначив, що деякі релігійні громади в області порушують чинне законодавство про охорону культурної спадщини.

Зокрема, дерев'яні церкви самовільно оббивають бляхою, замінюють на їх куполах дерев'яні гонти на сучасні покрівельні матеріали, які спотворюють історичний вигляд пам'ятки, перемальовують старовинні ікони та іконостаси, покривають їх дерев'яні частини блискучою плівкою тощо.

"Все це є наслідком катастрофічного недофінансування галузі охорони культурної спадщини, а саме паспортизації пам'яток сакральної архітектури", - вважає В.Тимків.

У Івано-Франківській області під охороною держави перебувають 462 дерев'яні церкви та дзвіниці.

Нагадаємо, що цього року із Львівського обласного бюджету на збереження старовинних дерев'яних храмів планується виділити 838 тисяч грн.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.