Спецпроект

Дерев'яні церкви обладнають сигналізацією на 800 тисяч

Цього року із Львівського обласного бюджету на збереження старовинних дерев'яних храмів виділять 838 тисяч грн.

Їх витратять на протипожежні сигналізації, які сповіщатимуть про вогонь через гучномовець, повідомляє Zaxid.net.

"Ми орієнтувалися на те, щоб в першу чергу забезпечити такими сигналізаціями віддалені села, особливо це стосується гірських районів, а також, звичайно, будемо ними оснащувати пам'ятки національного значення", - наголосив начальник управління охорони історичної спадщини області Василь Івановський.

У Львівській обласні є 660 дерев'яних церков - це найбільша кількість не лише в Україні, але й у світі. За роки незалежності не стало уже 84. В часи окупацій і воєн - менше 50. Часто дерев'яні церкви знищуються через потурання самих релігійних громад, які будують більш, на їхню думку, престижні муровані храми.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.