У Чернігові святкуватимуть ювілей собору брата Ярослава Мудрого

У Чернігові у жовтні пройдуть урочистості з нагоди 975-річчя Спасо-Преображенського собору.

Про це УНІАН повідомили в Управлінні у справах преси та інформації Чернігівської облдержадміністрації.

Як підкреслив під час засідання оргкомітету заступник голови ОДА Віктор Тканко, Спаський собор у Чернігові є перлиною давньоруської архітектури, унікальною архітектурною пам'яткою.

"Протягом дев'яти століть він був головним осередком богослужіння, духовності, суспільного, художньо-історичного і інтелектуального життя міста Чернігова", - додав він.

Директор Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" Андрій Курданов поінформував про заходи, які відбуватимуться з цієї нагоди на початку жовтня.

Пересічним україцям Спаський собор відомий з етикеток місцевого пивного бренду. Фото: thisisukraine.org

Так, у рамках святкування передбачається відкриття книжкової та фото виставок, виставки архівних документів про Спаський собор; проведення молебнів, організація Міжнародної наукової конференції, урочистого зібрання; презентація наукового видання "Спас Чернігівський" та спецпогашення блоку ювілейних марок. Крім того, заплановано проведення "круглих столів", лекцій, уроків у закладах освіти з нагоди 975-річчя Спаського собору.

ДОВІДКА

Спасо-Преображенський собор у Чернігові було засновано за князювання Мстислава Хороброго - першого літописного чернігівського князя, сина Володимира Хрестителя. Припускається, що закладка собору відбулася в 1033-1034 роках.

У "Повісті врем'яних літ" згадується, що на момент смерті князя (1036 рік) собор було зведено до висоти людини, яка стоїться на коні (біля 4 метрів).

Архітектурний образ споруди собору втілює ідею сили і величі Чернігівського князівства. Функції його у давнину не обмежувалися лише культовими. Тривалий час він був головною суспільно-політичною спорудою міста, князівства та губернії. Тут проходили святкові церемонії, укладалися договори, зберігалися відзнаки військової слави.

У 1927 році, згідно з постановою РНК УРСР, Спасо-Преображенський собор оголошено історико-архітектурною пам'яткою всеукраїнського значення. Нині собор є пам'яткою національного значення та діючим храмом Української православної церкви.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.