Суддя Кірєєв узявся за тих, хто смажив яєчню на Вічному вогні

О 9 ранку 19 вересня суддя Печерського райсуду Києва Родіон Кірєєв проводив розгляд кримінальної справи за обвинуваченням Сінькова Г. О. і Донець Г. В. у нарузі над могилою Невідомого солдата.

Як ідеться в документі про призначення цього засідання, дана справа порушена за ч. 2 статті 297 Кримінального кодексу України, повідомляє УП.

У цьому пункті Кримінального кодексу йдеться:

"Наруга над могилою, іншим місцем поховання, над тілом (останками, прахом) померлого або над урною з прахом померлого, а також незаконне заволодіння тілом (останками, прахом) померлого, урною з прахом померлого, предметами, що знаходяться на (в) могилі, в іншому місці поховання, на тілі (останках, прахові) померлого, - вчинені повторно або за попередньою змовою, групою осіб, або з корисливих чи хуліганських мотивів, або щодо братської могили чи могили Невідомого солдата, або поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування".

Ці діяння караються обмеженням волі на строк від 3-х до 5-ти років або позбавленням волі на той самий термін.

30 червня Кірєєв відпустив на підписку про невиїзд активістку об'єднання "Братство Св. Луки" Ганну Сінькову, яку обвинувачують у смаженні яєчні на Вічному вогні.

Як відомо, Кірєєв є також головуючим суддею у справі проти екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко щодо газових контрактів із Росією від 2009 року.

Нагадаємо, у грудні минулого року було затримано студентку Ганну Сінькову, яка з декількома іншими дівчатами посмажила яєчню на Вічному вогні у Парку слави в Києві.

Крім того у липні за підозрою у смаженні яєчні на Вічному вогні у Парку Слави 21 червня було затримано ще трьох молодих чоловіків, серед них - виконуючого обов'язки прес-секретаря Київської міської організації партії "Свобода".

Могила Невідомого солдата і музей Голодомору - два монументи, які є частиною державного протоколу України. Іноземні делегації, які перебувають в Україні з державними та офіційними візитами, відвідують ці меморіали.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.