Суддя Кірєєв узявся за тих, хто смажив яєчню на Вічному вогні

О 9 ранку 19 вересня суддя Печерського райсуду Києва Родіон Кірєєв проводив розгляд кримінальної справи за обвинуваченням Сінькова Г. О. і Донець Г. В. у нарузі над могилою Невідомого солдата.

Як ідеться в документі про призначення цього засідання, дана справа порушена за ч. 2 статті 297 Кримінального кодексу України, повідомляє УП.

У цьому пункті Кримінального кодексу йдеться:

"Наруга над могилою, іншим місцем поховання, над тілом (останками, прахом) померлого або над урною з прахом померлого, а також незаконне заволодіння тілом (останками, прахом) померлого, урною з прахом померлого, предметами, що знаходяться на (в) могилі, в іншому місці поховання, на тілі (останках, прахові) померлого, - вчинені повторно або за попередньою змовою, групою осіб, або з корисливих чи хуліганських мотивів, або щодо братської могили чи могили Невідомого солдата, або поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування".

Ці діяння караються обмеженням волі на строк від 3-х до 5-ти років або позбавленням волі на той самий термін.

30 червня Кірєєв відпустив на підписку про невиїзд активістку об'єднання "Братство Св. Луки" Ганну Сінькову, яку обвинувачують у смаженні яєчні на Вічному вогні.

Як відомо, Кірєєв є також головуючим суддею у справі проти екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко щодо газових контрактів із Росією від 2009 року.

Нагадаємо, у грудні минулого року було затримано студентку Ганну Сінькову, яка з декількома іншими дівчатами посмажила яєчню на Вічному вогні у Парку слави в Києві.

Крім того у липні за підозрою у смаженні яєчні на Вічному вогні у Парку Слави 21 червня було затримано ще трьох молодих чоловіків, серед них - виконуючого обов'язки прес-секретаря Київської міської організації партії "Свобода".

Могила Невідомого солдата і музей Голодомору - два монументи, які є частиною державного протоколу України. Іноземні делегації, які перебувають в Україні з державними та офіційними візитами, відвідують ці меморіали.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.