Суддя Кірєєв узявся за тих, хто смажив яєчню на Вічному вогні

О 9 ранку 19 вересня суддя Печерського райсуду Києва Родіон Кірєєв проводив розгляд кримінальної справи за обвинуваченням Сінькова Г. О. і Донець Г. В. у нарузі над могилою Невідомого солдата.

Як ідеться в документі про призначення цього засідання, дана справа порушена за ч. 2 статті 297 Кримінального кодексу України, повідомляє УП.

У цьому пункті Кримінального кодексу йдеться:

"Наруга над могилою, іншим місцем поховання, над тілом (останками, прахом) померлого або над урною з прахом померлого, а також незаконне заволодіння тілом (останками, прахом) померлого, урною з прахом померлого, предметами, що знаходяться на (в) могилі, в іншому місці поховання, на тілі (останках, прахові) померлого, - вчинені повторно або за попередньою змовою, групою осіб, або з корисливих чи хуліганських мотивів, або щодо братської могили чи могили Невідомого солдата, або поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування".

Ці діяння караються обмеженням волі на строк від 3-х до 5-ти років або позбавленням волі на той самий термін.

30 червня Кірєєв відпустив на підписку про невиїзд активістку об'єднання "Братство Св. Луки" Ганну Сінькову, яку обвинувачують у смаженні яєчні на Вічному вогні.

Як відомо, Кірєєв є також головуючим суддею у справі проти екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко щодо газових контрактів із Росією від 2009 року.

Нагадаємо, у грудні минулого року було затримано студентку Ганну Сінькову, яка з декількома іншими дівчатами посмажила яєчню на Вічному вогні у Парку слави в Києві.

Крім того у липні за підозрою у смаженні яєчні на Вічному вогні у Парку Слави 21 червня було затримано ще трьох молодих чоловіків, серед них - виконуючого обов'язки прес-секретаря Київської міської організації партії "Свобода".

Могила Невідомого солдата і музей Голодомору - два монументи, які є частиною державного протоколу України. Іноземні делегації, які перебувають в Україні з державними та офіційними візитами, відвідують ці меморіали.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.