Анонс: "Знищений Хрещатик - ми пам'ятаємо". 70 років терактам

Завтра відбудеться громадська акція "Знищений Хрещатик: ми пам'ятаємо", присвячена терористичним актам радянського підпілля в окупованому нацистами Києві.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу з громадянського руху "Простір свободи".

Акція відбудеться 23 вересня о 19:00, збір на розі Хрещатика й Прорізної.

ІП наводить витяги з офіційного анонсу акції:

"70 років тому уперше в світі масово заміновано і після вступу німецьких військ до Києва підірвано житлові будинки разом з людьми. Нищення центру української столиці розпочалося 24 вересня 1941 року з вибуху на розі Хрещатика й Прорізної, що зруйнував один із найкращих будинків Києва роботи архітектора Городецького. Невдовзі така ж доля спіткала весь центр міста.

Хрещатик і значну частину вулиць Прорізної, Городецького, Лютеранської, Інститутської, Заньковецької та Грушевського було перетворено на суцільне згарище з руїнами будинків у стилі модерн, неоренесанс, класицизм, необароко-рококо.

Вибухами й пожежами в Києві знищено 324 житлових і адміністративних будівлі. Неможливо достеменно встановити кількість загиблих, але мова може йти про тисячі жертв.

Близько 50 000 киян залишилися без даху над головою. Ще за кілька тижнів комуністи підірвали святиню світового значення - Успенський Собор Києво-Печерської Лаври разом із пантеоном київських князів та митрополитів і безліччю мистецьких скарбів.

Українська держава досі не дала належної оцінки безпрецедентному злочину, а пам'ять загиблих не вшановано.

Напередодні 70-річчя трагедії ми зберемося разом, щоб згадати про ті трагічні події і вшанувати пам'ять загиблих.

23 вересня о 19.00 ми прийдемо на Хрещатик, згадаємо трагедію 1941 року - подивимося фото і документальний фільм, послухаємо істориків, запалимо свічку пам'яті. А також підемо до приміщення Київради, щоб вимагати від влади:

1. Належно висвітлювати знищення Хрещатика й Успенського собору Лаври та інші військові злочини СРСР в освітніх та інформаційних програмах;

2. Встановити меморіал у пам'ять про киян, загиблих від комуністичних терактів, та пам'ятні таблички на місті знищених будівель;

3. Прибрати з назв київських вулиць імена людей, причетних до знищення центру міста в 1941 році;

4. Щороку на належному рівні вшановувати пам'ять загиблих".

Акція є громадською і проводиться без партійної пропаганди і партійної символіки.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.