Анонс: "Знищений Хрещатик - ми пам'ятаємо". 70 років терактам

Завтра відбудеться громадська акція "Знищений Хрещатик: ми пам'ятаємо", присвячена терористичним актам радянського підпілля в окупованому нацистами Києві.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу з громадянського руху "Простір свободи".

Акція відбудеться 23 вересня о 19:00, збір на розі Хрещатика й Прорізної.

ІП наводить витяги з офіційного анонсу акції:

"70 років тому уперше в світі масово заміновано і після вступу німецьких військ до Києва підірвано житлові будинки разом з людьми. Нищення центру української столиці розпочалося 24 вересня 1941 року з вибуху на розі Хрещатика й Прорізної, що зруйнував один із найкращих будинків Києва роботи архітектора Городецького. Невдовзі така ж доля спіткала весь центр міста.

Хрещатик і значну частину вулиць Прорізної, Городецького, Лютеранської, Інститутської, Заньковецької та Грушевського було перетворено на суцільне згарище з руїнами будинків у стилі модерн, неоренесанс, класицизм, необароко-рококо.

Вибухами й пожежами в Києві знищено 324 житлових і адміністративних будівлі. Неможливо достеменно встановити кількість загиблих, але мова може йти про тисячі жертв.

Близько 50 000 киян залишилися без даху над головою. Ще за кілька тижнів комуністи підірвали святиню світового значення - Успенський Собор Києво-Печерської Лаври разом із пантеоном київських князів та митрополитів і безліччю мистецьких скарбів.

Українська держава досі не дала належної оцінки безпрецедентному злочину, а пам'ять загиблих не вшановано.

Напередодні 70-річчя трагедії ми зберемося разом, щоб згадати про ті трагічні події і вшанувати пам'ять загиблих.

23 вересня о 19.00 ми прийдемо на Хрещатик, згадаємо трагедію 1941 року - подивимося фото і документальний фільм, послухаємо істориків, запалимо свічку пам'яті. А також підемо до приміщення Київради, щоб вимагати від влади:

1. Належно висвітлювати знищення Хрещатика й Успенського собору Лаври та інші військові злочини СРСР в освітніх та інформаційних програмах;

2. Встановити меморіал у пам'ять про киян, загиблих від комуністичних терактів, та пам'ятні таблички на місті знищених будівель;

3. Прибрати з назв київських вулиць імена людей, причетних до знищення центру міста в 1941 році;

4. Щороку на належному рівні вшановувати пам'ять загиблих".

Акція є громадською і проводиться без партійної пропаганди і партійної символіки.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".