Анонс: "Знищений Хрещатик - ми пам'ятаємо". 70 років терактам

Завтра відбудеться громадська акція "Знищений Хрещатик: ми пам'ятаємо", присвячена терористичним актам радянського підпілля в окупованому нацистами Києві.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу з громадянського руху "Простір свободи".

Акція відбудеться 23 вересня о 19:00, збір на розі Хрещатика й Прорізної.

ІП наводить витяги з офіційного анонсу акції:

"70 років тому уперше в світі масово заміновано і після вступу німецьких військ до Києва підірвано житлові будинки разом з людьми. Нищення центру української столиці розпочалося 24 вересня 1941 року з вибуху на розі Хрещатика й Прорізної, що зруйнував один із найкращих будинків Києва роботи архітектора Городецького. Невдовзі така ж доля спіткала весь центр міста.

Хрещатик і значну частину вулиць Прорізної, Городецького, Лютеранської, Інститутської, Заньковецької та Грушевського було перетворено на суцільне згарище з руїнами будинків у стилі модерн, неоренесанс, класицизм, необароко-рококо.

Вибухами й пожежами в Києві знищено 324 житлових і адміністративних будівлі. Неможливо достеменно встановити кількість загиблих, але мова може йти про тисячі жертв.

Близько 50 000 киян залишилися без даху над головою. Ще за кілька тижнів комуністи підірвали святиню світового значення - Успенський Собор Києво-Печерської Лаври разом із пантеоном київських князів та митрополитів і безліччю мистецьких скарбів.

Українська держава досі не дала належної оцінки безпрецедентному злочину, а пам'ять загиблих не вшановано.

Напередодні 70-річчя трагедії ми зберемося разом, щоб згадати про ті трагічні події і вшанувати пам'ять загиблих.

23 вересня о 19.00 ми прийдемо на Хрещатик, згадаємо трагедію 1941 року - подивимося фото і документальний фільм, послухаємо істориків, запалимо свічку пам'яті. А також підемо до приміщення Київради, щоб вимагати від влади:

1. Належно висвітлювати знищення Хрещатика й Успенського собору Лаври та інші військові злочини СРСР в освітніх та інформаційних програмах;

2. Встановити меморіал у пам'ять про киян, загиблих від комуністичних терактів, та пам'ятні таблички на місті знищених будівель;

3. Прибрати з назв київських вулиць імена людей, причетних до знищення центру міста в 1941 році;

4. Щороку на належному рівні вшановувати пам'ять загиблих".

Акція є громадською і проводиться без партійної пропаганди і партійної символіки.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".