Українські пошуковці у Білорусі знайшли збитий радянський літак (ФОТО)

Під час Міжнародної Вахти Пам'яті за участю пошуковців з країн СНД, яка пройшла з 9 по 23 вересня 2011 року у республіці Білорусь, українська команда пошуковців знайшла залишки літака, збитого на початку лютого 1944 року в ході наступальної операції Червоної армії "Багратіон".

Про це "Історичній Правді" повідомили у громадській організації пошуковців "Союз "Народна Пам'ять".

Усього в заході взяли участь понад 70 чоловік з Росії, України, Білорусі, Татарстану, Молдови та інших колишніх республік СРСР.

Вахтовий табір був розташований у Вітебському районі, поблизу села Мяклово, на березі річки Лучоса. Саме в цих місцях взимку 1944 року розпочиналася масштабна наступальна операція "Багратіон", в ході якої радянські війська звільнили Білорусь та частину Прибалтики.

Протягом лютого та березня тут точилися запеклі бої за визволення Білорусі. У цих місцях загинули десятки тисяч і радянських, і німецьких солдатів. На річці стояло сім переправ, протистояння велося і на суші, й на воді, тому в складі табору працювали також водолази.

Від України у Вахті взяли участь четверо пошуковців з Історико-пошукової організації "Пошук-Дніпро" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.)

Троє з них - студенти, і один представник старшого покоління пошуковців - Геннадій Базаджиєв. Він керував однією з груп, на які розподілили всіх учасників табору для проведення польових пошукових робіт.

Однією з найбільш несподіваних і масштабних знахідок став радянський літак, за попередніми даними - винищувач, місце падіння якого пошуковцям вказав місцевий житель.

Всього під час вахти пошуковці знайшли і перепоховали рештки близько 100 солдатів

Група Геннадія Базаджиєва за допомогою спеціального обладнання визначила місце падіння літака та почала розкопки. Роботи ускладнювались тим, що літак впав у болото, тому паралельно доводилося постійно відкачувати воду.

Українським пошуковцям вдалося знайти багато фрагментів літака: уламки двигуна, скла, шасі. Проте, дійшовши до глибини три метри, вони були змушені зупинитися: через постійне прибування води почали обвалюватися земляні стіни. Подальші роботи стали небезпечними, тому їх вирішили припинити.

За словами Геннадія Базаджиєва, немає жодних сумнівів, що в цьому місці на більшій глибині розташовані кабіна пілота та інші фрагменти загиблого радянського літака. Про знахідку було повідомлено командиру вахти та місцевій владі. Можливо, в майбутньому роботи з підняття літака будуть продовжені.   

Усього протягом двох тижнів пошуковці знайшли 100 бійців, які загинули під час боїв у цій місцевості. В тому числі останки кількох загиблих було знайдено на дні річки.

На жаль, капсулу з особистими даними, за якою можна ідентифікувати бійця, вдалося знайти лише одну. На березі річки у стрілковій ячейці знайшли останки бійця та його жетон.

"Ладанка" на нещастя. Медальйони, які не прикрашають солдатів

Оскільки напис від часу стерся і став нечітким, наразі тривають роботи з його відновлення. Все, що вдалося прочитати - що загиблий був родом з Волгоградського району.

Його, так само як і всі знайдених бійців, в останній день Вахти Пам'яті, 23 вересня, перепоховали до меморіального комплексу загиблим під час Великої Вітчизняної війни у білоруському селі Копті.

  Перепоховання останків радянських воїнів, знайдених під час Міжнародної вахти Пам'яті, до меморіального комплексу в білоруському селі Копті.

Як зазначив Ярослав Жилкін, голова ВГО "Союз "Народна пам'ять", до якого входить пошукова організація "Пошук-Дніпро", такі Вахти Пам'яті надзвичайно важливі для розвитку пошукового руху та обміну досвідом з іноземними колегами: "Кожна організація має свій унікальний досвід, який є дуже корисним для всіх, і ми готові ділитися ним з колегами".

Ярослав Гайвас. Провідний діяч ОУН, розвідник, журналіст

Ярослав Гайвас належав до особливої категорії об’єктів оперативної розробки органів нквс / кдб – ідейних, переконаних, грамотних, добре підготовлених для підпільної роботи, які здобули хорошу освіту й пройшли велику школу боротьби, конспірації, перебування в тюрмах і таборах. Таких, на думку чекістів, не можна було ані завербувати, ані схилити до відмови від антирадянської діяльності. Тож їх мали тримати в полі зору і вигадувати способи, як мінімізувати активність.

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.