У Львові відзначають 145 років від народження Грушевського

У Львові сьогодні, 29 вересня, відзначили покладанням квітів до пам’ятника 145-ту річницю від дня народження Михайла Грушевського.

Про це повідомляє ZAXID.NET із посиланням на прес-службу Львівської обласної ради.

Загалом у Львові до ювілею з дня народження Грушевського впродовж 29-30 вересня відбуваються низка заходів. Зокрема, 29 вересня у Львівському Будинку вчених пройшла урочиста сесія.

Грушевський та Франко: громадське і приватне

Тридцятого вересня заходи пройдуть у Музеї Михайла Грушевського у Львові, що на вул. Івана Франка, 154.

Це, зокрема, круглий стіл: "Грушевськознавство: поступ і перспективи" (10.00 - 11.55); відкриття виставка "Автентичні рукописи Михайла, Марії та Катерини Грушевських" з фондової скарбниці Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові (12.00 - 12.30); презентація музейних видань (12.30 - 13.00)  та нагородження дослідників спадщини Михайла Грушевського відзнакою Державного меморіального музею Грушевського у Львові (13.00 -14.30).

Завтра від 14.30 до 16.00 пройде піша екскурсія "Львівські адреси М. Грушевського".

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.