Спецпроект

Українські школярі створили виставку про кримських татар

У Бахчисарайському музеї "Ларішес" відкрилася виставка "Все ще повертаючись до Криму...". Її створили школярі з шести регіонів України, які вивчали права людини через історію кримськотатарського народу.

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

Виставка вже пройшла у Львові, а в понеділок відкрилася у Кременчуці. "Депортація і повернення", "Повернення і сприйняття", "Повернення і політика", "Політика та історія", "Повернення і мова", "Повернення і культура" - шість текстів-досліджень і кілька десятків виразних, хоч інколи наївних фотографій - результат майже піврічної роботи учнівських команд із Сум, Червонограда, Перечина, Бахчисарая, Вінниці і Кременчука.
 
Керівник проекту Олена Грабовська розповіла, що таким чином - через новітню історію, зокрема, кримськотатарського народу - діти вивчали основи прав людини, принципи толерантності і взаємоповаги.

За її словами, ще автори проекту хотіли показати українцям "інший Крим" - не лише курортний регіон, але й землю зі своїми проблемами, які люди намагаються разом вирішувати.

Як відбувалася депортація кримських татар

Айдер Муждаба, директор Центру "Бахчисарайська стратегія", організував зустрічі школярів зі своїми співвітчизниками. Він каже, що хотів би, щоб якомога більше жителів материкової України дізналися і зрозуміли трагедію кримськотатарського народу: "Ці діти дізналися про історію і культуру кримськотатарського народу не з підручників, а безпосередньо спілкуючись із кримськими татарами".

За словами одного з авторів виставки - школярки Насті Колтунової, після Львова, Бахчисарая і Кременчука такі виставки пройдуть у Червонограді, Перечині і Вінниці.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.