Оголошено конкурс на краще фото замків і палаців

Стартував всеукраїнський конкурс фотографії "Жива давнина", оголошений Управлінням охорони об'єктів культурної спадщини Одеської ОДА, інформаційним агентством "Вікна-Одеса" та комунальним підприємством "Фортеця".

Про це повідомляє "Рідна країна".

За інформацією організаторів, на конкурс приймаються фотографічні зображення старовинних замків, фортець та палаців, що збереглися на території країни. Вітаються роботи, котрі відображають не лише архітектурний вигляд історичної споруди, а й сьогодення пам'ятки - жанрові замальовки, пов'язані з палацом, замком чи фортецею, життям людей навколо них тощо.

У конкурсі можуть брати участь усі бажаючі - як професійні фотографи, так і аматори. Кінцевий термін подання робіт - 15 листопада 2011 року.

Підсумки конкурсу будуть оголошені 21 листопада 2011 року в місті Одеса. Переможці отримають грошові винагороди та спеціальний приз від Фонду Миколи Томенка "Рідна країна".

Окрім того, з 21 листопада відібрані на конкурс роботи будуть експонуватися у відкритому доступі в галереї "Уніон" (м. Одесса) та в Аккерманській фортеці (м. Білгород-Дністровський Одеської обл.).

З детальними умовами конкурсу можна ознайомитися тут. 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.