У Харкові знесли обеліск на честь об'єднання України й Росії

Обелiск "На честь возз'єднання України з Росією 1654-1954" навпроти Харківського аеропорту знесли: пам'ятну таблицю зняли, а від монументи залишилися тільки цегляні залишки.

Про це "Інтерфаксу" повiдомили очевидцi.

Монумент - невисокий цегляний пам'ятник - було встановлено на проспектi Гагарiна, навпроти мiжнародного аеропорту "Харкiв".

У п'ятницю харкiв'яни помiтили, що табличку "На честь возз'єднання України з Росiєю 1654-1954" знято, а вiд самого монумента залишилися цеглянi залишки.

"Останнiм часом тут працювали дорожники, i, мабуть, або зачепили випадково, або вiн заважав їм", - сказав очевидець.

Радник мера Харкова Юрiй Сидоренко повiдомив журналiстам: "Монумент прибрали тимчасово, у зв'язку з реконструкцiєю проспекту Гагарiна".

Одну з основних магiстралей мiста розширюють, дорожнє покриття - ремонтують. Чи повернеться обелiск на мiсце, в мунiципалiтетi не уточнили.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.