Львівському аеропорту хочуть дати ім'я чи то Бандери, чи Данила Галицького

Фракція партії "ВО Свобода" у Львівській міськраді внесла на розгляд сесії пропозицію звернутися до Кабміну із проханням назвати міжнародний аеропорт "Львів" ім'ям лідера ОУН Степана Бандери.

З такою пропозицією звернувся депутат міськради від "Свободи" Василь Горон, повідомляє УП з посиланням на прес-службу "ВО Свобода".

У підготовленому "Свободою" зверненні сказано, що цю ідею подали жителі Львова на зустрічах з депутатами від партії.

Львівська міськрада має намір розглянути звернення на сесії 20 жовтня.

У свою чергу мер Львова Андрій Садовий пропонує надати аеропорту "Львів" ім'я короля Данила Галицького.

З відповідною пропозицією він звернувся до керівництва держави, повідомляє прес-служба Львівської міськради.

"Було багато пропозицій щодо назви нашого летовища: назвати іменем Пінзеля, іменем Франка. Я звернувся до керівництва держави з пропозицією назвати аеропорт іменем короля Данила Галицького - засновника нашого міста, іменем чи не єдиного українського короля", - сказав він.

При цьому Садовий зазначив, що аеропорт є державним, тому остаточне рішення прийматиме держава.

Нагадаємо, восени 2010 року львівські інтелектуали розпочали збір підписів за те, щоб назвати аеропорт іменем всесвітньо відомого галицького скульптора XVIII-го сторіччя Івана Ґеорґа Пінзеля.

Тим часом у Криму тривають суперечки щодо назви аеропорту "Сімферополь": кримські татари виступають за присвоєння йому імені радянського льотчика-аса Амет Хан Султана, а проросійські організації хочуть назвати аеропорт на честь фаворита Катерини ІІ Григорія Потьомкіна.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.