У Севастополі "ідейні громадяни" готують тролейбус з портретом Сталіна

7 листопада, до 70-річчя параду 1941 року на Червоній площі в Москві, у Севастополі з'являться тролейбуси та автобуси з портретами Сталіна.

Такі "Автобуси Перемоги" з'являться також на вулицях міст Росії і в Мінську, пише "Севастопольская газета".

Організатори проекту стверджують, що не мають відношення до жодної політичної сили або партії ні в Росії, ні в інших країнах, а гроші на акції збирають через інтернет.

"У Севастополі ми ведемо переговори з підприємством "Севтролейбус" і рекламною фірмою, яка буде обклеювати транспортний засіб. Якщо раптом з боку влади або керівництва самого підприємства виникнуть заперечення, то ми домовимося з приватними перевізниками і обклеїмо автобус", - розповів координатор проекту "Автобус Перемоги" в Севастополі, блогер Борис Рожин.

"Це неважливо - на тролейбусі чи автобусі будуть розміщені плакати. Головне, щоб люди їх побачили і замислилися над тим, що відбувається в країні", - додав він.

 
Фото "Севастопольской газеты"

Як розповів координатор регіональних запусків проекту "Автобус перемоги" Андрій Блінський, біля витоків руху стояв пітерський журналіст Віктор Логінов.

"Нам дуже хотілося підключити і Київ, але там є певні труднощі. Ми не впевнені, що влада пропустить такий автобус", - сказав він.

"У Севастополі у нас є свій оргкомітет, який більшою мірою складається з блогерів-ентузіастів. Ми всі просто громадяни, пов'язані однією ідеєю. У нас навіть організації поки немає, але ми над цим працюємо", - додав Блінський.

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.