У Севастополі "ідейні громадяни" готують тролейбус з портретом Сталіна

7 листопада, до 70-річчя параду 1941 року на Червоній площі в Москві, у Севастополі з'являться тролейбуси та автобуси з портретами Сталіна.

Такі "Автобуси Перемоги" з'являться також на вулицях міст Росії і в Мінську, пише "Севастопольская газета".

Організатори проекту стверджують, що не мають відношення до жодної політичної сили або партії ні в Росії, ні в інших країнах, а гроші на акції збирають через інтернет.

"У Севастополі ми ведемо переговори з підприємством "Севтролейбус" і рекламною фірмою, яка буде обклеювати транспортний засіб. Якщо раптом з боку влади або керівництва самого підприємства виникнуть заперечення, то ми домовимося з приватними перевізниками і обклеїмо автобус", - розповів координатор проекту "Автобус Перемоги" в Севастополі, блогер Борис Рожин.

"Це неважливо - на тролейбусі чи автобусі будуть розміщені плакати. Головне, щоб люди їх побачили і замислилися над тим, що відбувається в країні", - додав він.

 
Фото "Севастопольской газеты"

Як розповів координатор регіональних запусків проекту "Автобус перемоги" Андрій Блінський, біля витоків руху стояв пітерський журналіст Віктор Логінов.

"Нам дуже хотілося підключити і Київ, але там є певні труднощі. Ми не впевнені, що влада пропустить такий автобус", - сказав він.

"У Севастополі у нас є свій оргкомітет, який більшою мірою складається з блогерів-ентузіастів. Ми всі просто громадяни, пов'язані однією ідеєю. У нас навіть організації поки немає, але ми над цим працюємо", - додав Блінський.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?