ІКОМОСу розповіли про те, як забудовують історичний центр Києва

Відбулася неофіційна зустріч експерта міжнародної організації із захисту пам'яток культури ІКОМОС Тодора Крестєва з представниками громадських організацій Києва. Є шанси, що він донесе інформацію про справжній стан забудови в історичному центрі міста до ЮНЕСКО.Зустріч дасть значно більше результатів для міста, ніж десятки зустрічей з офіційними чиновниками.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Місія Крестєва в Україні полягає в оцінці стану Андріївської і Кирилівської церков. Проте він виявляє непідробний інтерес до стану охорони інших пам'яток історії.

"Як правило, зустрічі представників світових пам'ятко-охоронних організацій відбуваються на офіційному рівні, тобто з чиновниками, або з громадськістю під контролем чиновників. Саме тому правдива інформація про найгостріші больові точки до ЮНЕСКО не доходять", - наголосив О. Бригинець.

Учасники зустрічі дали коментарі щодо змін у містобудівному і пам'ятко-охоронному законодавстві, прийнятих за останній рік - а саме:

- в законі про містобудівну діяльність ліквідовані всі експертизи (включно з археологічною) та громадські обговорення проектів,

- значно спрощена система отримання дозволів,

- ігнорується особливо цінний статус земель в буферних зонах заповідників,

- останнє рішення Київради про заборону будівництва в історичній частині міста не виконується,

- будівельні роботи тривають, а Київрада продовжує виділяти землю в охоронній зоні без узгодження з Верховною Радою.

Крім того, повідомили, що у новий Генплан до 2025 року будуть внесені усі скандальні землевідводи в буферних зонах Софії Київської та Києво-Печерської Лаври, а також залишена можливість будівництва будівель будь-якої висотності при наявності історико-містобудівного обґрунтування. Також поінформували про плани забудови Андріївського узвозу.

Учасниками зустрічі були: екс-генеральний директор (1995-2010) Києво-Печерського історико-культурного заповідника С.Кролевець, представник ініціативи "Захисти старий Київ" І.Луценко, активісти Штабу оборони Києва - народний депутат України К. Куліков, депутат Київради О.Бригинець, координатор ГІ "Кияни проти руйнації Києва" І.Нікіфорова та інші.

Міжнародна рада з охорони пам'яток та історичних місць (ІКОМОС) - неурядова асоціація професіоналів метою діяльності якої є збереження і захист культурної спадщини по всьому світі.

ІКОМОС було засновано в 1965 у Варшаві як результат Венеційської хартії. Організація базує свою діяльність на принципах, закріплених у 1964 році Міждународною Хартією зі збереження і відродження пам'яток та історичних місць.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.