Спецпроект

Табачник схвалив підручник про Голодомор для дітей

Вийшла друком збірка художніх творів, де відібрані за допомогою педагогів і психологів-консультантів прозові та поетичні твори допоможуть дитині дізнатися про Україну 1932-1933 років. Тепер про складну тему Голодомору можна розповісти і школярам молодших класів.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

"Збірка - спроба допомогти дорослим провести дитину через ті страшні часи, не травмуючи її психіки страшними подробицями та недосяжними для дитячого розуміння поняттями, - говорить упорядник Людмила Юрченко. - Ми спробували підшукати зрозумілі для дітей образи, відповідні слова і жанри для різного віку. Також ми намагалися підійти до цієї трагедії з позиції оптимістичної, щоб не виникало в дитячих серцях зневіри та розпачу, щоб кожен із них знав, що його доля в його руках".

Історія Голоду: розповідаємо, як вижили (проект "Історичної Правди")

Твори розраховані на дітей різного віку - від дитячого садочку до середньої школи. Перший розділ книги застосовує принципи казкотерапії: Автори вводять маленького читача у країну звичних для нього казкових героїв, і діти прагнуть скористатися позитивним досвідом персонажів і віднайти свої власні життєві стратегії.

"Сучасним дітям важко до кінця зрозуміти значення слів "голод", "голодування", "голодомор". Тож емоційний компонент усвідомлення дійсності є провідним фактором до особистісного розуміння дитиною негативної реальності, - зазначає кандидат психологічних наук Людмила Гридковець. - Саме такий підхід ми знаходимо в оповіданнях та нарисах другого розділу".

Обкладинка

Дитина, позбавлена надії, втрачає здатність боротися, при цьому різко послаблюється її потенціал до досягнення успіху. Тому, порівнюючи себе з головним героєм, який демонструє любов до ближнього, допомагає нужденним і виявляє милосердя, юний читач засвоює хороший приклад поведінки в непростих ситуаціях.

Проект "Зернятко надії: дітям про Голодомор" журналу "Крилаті" та Спілки української молоді підтримали письменники з усієї України та діаспори.

Збірник "Зернятко надії" вийшов друком у видавництві "Свічадо". Видання схвалило Міністерство освіти і науки для використання у школах. Ціна книжки у видавництві - 14,90 грн.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.