Луганський суд вважає, що вивішувати червоні прапори - нормально

Луганський окружний адмінсуд відмовився визнати незаконним рішення Луганської облради про вивішуванні прапора Перемоги у річницю початку Великої вітчизняної війни.

Про це повідомляє прес-служба облради.

"Оскаржуваний пункт рішення не встановлює, не змінює і не припиняє норми права: в ньому депутати просто висловили свою позицію, своє бажання увіковічнити пам'ять жертв Великої Вітчизняної війти та подвиг переможців. І в жодному разі не зазіхати на державні символи", - зазначили представники облради в суді.

Крім того, як повідомили захисники, рішення облради не було і не могло послужити керівництвом до дії для інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ або організацій, оскільки не носить імперативного характеру.

Як відомо, у червні Конституційний суд визнав незаконним використання червоного прапора на рівні з державним стягом України.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.