Спецпроект

В'ятрович презентує "Другу польсько-українську війну. 1942-47"

Історик Володимир В'ятрович презентує в Києво-Могилянській академії книгу "Друга польсько-українська війна. 1942-1947" - невідомі документи з архівів радянської та оунівської спецслужб і новий погляд на складні польсько-українські стосунки під час Другої світової війни.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Презентація відбудеться 4 жовтня о 17:00 в Конгрегаційній залі Національного університету "Києво-Могилянська академія" (вул. Сковороди, 2).

Крім дослідження "Друга польсько-українська війна. 1942-1947", буде представлено двотомне зібрання документів з архівів Служби безпеки України, Гарвардського університету та Центру досліджень визвольного руху "Польсько-українські стосунки в 1942-1947 роках у документах ОУН та УПА".

У своїй книзі Володимир В'ятрович пише про малодосліджену сторінку історії - польсько-українську війну 1942-1947 років, розглядає причини, перебіг і наслідки довготривалого конфлікту між українцями та поляками на теренах сучасних Західної України та Східної Польщі. 

Показано вплив політичних процесів на перебіг військових дій, спроби налагодження співпраці між українцями й поляками під час та після Другої світової війни. Окрему увагу приділено ролі й місцю цієї війни в пам'яті обох народів. 

На презентації виступатимуть автор та відомі науковці та публічні інтелектуали:

Юрій Шаповал - доктор історичних наук, професор;
Ольга Гнатюк - відомий, науковець літературознавець-україніст, критик та перекладач;
Руслан Забілий - історик, директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького";
Ігор Ільюшин - історик, професор, завідувач кафедри міжнародних відносин Київського славістичного університету;
Владислав Гриневич - історик, старший науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України;
Сергій Квіт - ректор Національного університету "Києво-Могилянська академія";
Вахтанг Кіпіані - журналіст, головний редактор "Історичної правди";
Іван Патриляк - історик, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.