"Свобода" використaє історію УПА для політичних цілей

Традиційний "Марш УПА", який партія "Свобода" ініціює у Києві 14 жовтня, на свято Покрови цього року матиме соціально-політичний характер.

Про це "Газеті по-українськи" повідомив лідер партії Олег Тягнибок.

"Марш почнеться біля пам`ятника Шевченку 14 жовтня. Цей захід ми плануємо розпочати виїзними сесіями обласних рад у Києві", - сказав політик.

Він наголосив, що цього разу акція називатиметься Маршем слави УПА.

Підручник військової топографії для УПА. 1948 рік (ФОТО)

"Він буде стосуватись не лише теми визнання представників ОУН та УПА борцями за незалежність України, але й підніматиме цілу низку соціальних проблем і носитиме цього року більш соціально-політичний характер, ніж у попередні роки", - підкреслив Тягнибок.

За словами лідера "Свободи", завершиться марш мітингом і урочистим концертом на Михайлівський площі, хоча в партії ще не знають, чи дозволить влада Києва ходу Хрещатиком:

"Ми розглядаємо різні варіанти, оскільки не знаємо, якою буде реакція влади. Але марш у будь-якому разі буде, а за яким маршрутом - це, скоріш за все, буде визначено в останню ніч перед заходом".

1984: радянський фільм про батька Тягнибока (ВІДЕО)

Нагадаємо, що останній командир УПА Василь Кук у 2006 році сказав в інтерв'ю нинішньому редактору "Історичної Правди" Павлу Солодьку, що ветерани УПА не організовують жодних маршів. 

"У Києві ми нічого не плануємо, - наголосив Кук. - Сили ж, які хочуть зробити "демонстрацію оборони" УПА, можуть її робити. Те ж, що роблять деякі праві партії, робиться з розрахунку на рекламу тих партій".

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.