Українець, що пережив Голодомор, допомагає голодуючим в Африці

110 тисяч доларів передали українці Канади організації ЮНІСЕФ для закупівлі харчів, питної води і ліків для сомалійців, котрі потерпають від голоду. Серед тих, хто передавав чек, був Степан Горлач, котрий пережив Голодомор 1932-1933 років.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

"У 1932-1933 роках в Україні, житниці Європи, помирало до тисячі людей за годину. Радянська влада навмисно виморила голодом українські території, закривши кордон та ізолювавши етнічно-український район Кубані, - розповів представникам ЮНІСЕФ при передачі чеку Степан Горлач. - У результаті голодуючі українці, котрі у пошуках їжі хотіли врятуватися втечею на сусідні території, не мали можливості уникнути смерті. Мільйони загинули в умисно сфабрикованій владою кампанії Голодомору".

Українець закликав допомагати голодуючим Сомалі, адже "сором бачити людей, котрі помирають з голоду в той час, коли ми маємо більше, ніж потрібно".

"ЮНІСЕФ сьогодні допомагає одному мільйону і двомстам тисячам сомалійських громадян чистою водою, харчуванням та ліками, - каже президент ЮНІСЕФ Канади Девід Морлі. - Підтримка буде потрібна і в 2012 році, тому постійна щедрість таких прихильників, як Конгрес українців Канади, є критичним для порятунку життя дітей".

Президент Конгресу українців Канади Павло Грод додав, що українці з власного досвіду знають про жахливі наслідки голоду.

Нагадаємо, що з ініціативи Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв голодомору-геноциду 1932-1933 років 26 листопада 2011 року відбудеться всеукраїнський меморіальний захід у Києві біля Національного музею "Меморіал пам'яті жертв голодоморів", пройдуть вшанування у всіх містах країни. О 16-й годині - загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої мільйони українців запалять свічки біля меморіалів Голодомору та на вікнах своїх домівок.

21 по 27 листопада 2011 року в рамках "Всеканадського тижня усвідомлення Голодомору" заходи пам'яті відбудуться по всій Канаді.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.