Анонс: перегляд документального фільму про Гавела + дискусія (ВІДЕО)

З нагоди 75-річчя Вацлава Гавела Чеський центр спільно з Міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA представлять українській публіці документальний фільм Павла Коутецького та Мірослава Янека "Громадянин Гавел".

Показ відбудеться 6 жовтня о 18:00 в кінотеатрі "Жовтень" на Подолі (Костянтинівська, 26).

Після показу відбудеться обговорення фільму та жвава дискусія за чашкою гарячої кави чи чаю.

Фільм транслюватиметься чеською мовою з англійськими та українськими субтитрами. Вхід вільний.

"Коутецький поступово здобув таку довіру Гавела, що міг бути присутнім навіть там, куди президент жодних журналістів не допускав", пише Малвіна Тоупалова про документальний фільм Павла Коутецького „Громадянин Гавел".


Поява колишнього дисидента на державному ТБ Чехословаччини

Документальний фільм режисерів Павла Коутецького й Мирослава Янека розкриває драматичне закулісся політичного і приватного життя Вацлава Гавела - чехословацького дисидента, останнього президента Чехословаччини і першого президента пост-комуністичної Чехії.

Режисер Павел Коутецкі почав знімати цей фільм у 1992 р. і відстежував життя першого чеського президента понад 13 років. Він зумів зафіксувати найважливіші моменти діяльності президента Вацлава Гавела - аж до його відходу з поста глави держави в січні 2003 року.

Більше про Вацлава Гавела читайте і дивіться у матеріалі "Естрада і політика. Прага-1968 - дві долі зірок поп-музики".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".