Анонс: перегляд документального фільму про Гавела + дискусія (ВІДЕО)

З нагоди 75-річчя Вацлава Гавела Чеський центр спільно з Міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA представлять українській публіці документальний фільм Павла Коутецького та Мірослава Янека "Громадянин Гавел".

Показ відбудеться 6 жовтня о 18:00 в кінотеатрі "Жовтень" на Подолі (Костянтинівська, 26).

Після показу відбудеться обговорення фільму та жвава дискусія за чашкою гарячої кави чи чаю.

Фільм транслюватиметься чеською мовою з англійськими та українськими субтитрами. Вхід вільний.

"Коутецький поступово здобув таку довіру Гавела, що міг бути присутнім навіть там, куди президент жодних журналістів не допускав", пише Малвіна Тоупалова про документальний фільм Павла Коутецького „Громадянин Гавел".


Поява колишнього дисидента на державному ТБ Чехословаччини

Документальний фільм режисерів Павла Коутецького й Мирослава Янека розкриває драматичне закулісся політичного і приватного життя Вацлава Гавела - чехословацького дисидента, останнього президента Чехословаччини і першого президента пост-комуністичної Чехії.

Режисер Павел Коутецкі почав знімати цей фільм у 1992 р. і відстежував життя першого чеського президента понад 13 років. Він зумів зафіксувати найважливіші моменти діяльності президента Вацлава Гавела - аж до його відходу з поста глави держави в січні 2003 року.

Більше про Вацлава Гавела читайте і дивіться у матеріалі "Естрада і політика. Прага-1968 - дві долі зірок поп-музики".

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.