В Охтирці відкрили пам'ятник козакам-гусарам - і Денису Давидову

В Охтирці Сумської області урочисто відкрили пам'ятник воїнам Охтирського 12-го гусарського полку.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на прес-службу Охтирської міської ради.

Mісто й досі розподілене не на сучасні мікрорайони, а на старовинні козацько-гусарські сотні, але до цього часу на його вулицях не було жодної згадки про цих воїнів.

Виправити несправедливість вирішила громадська організація "Історико-краєзнавчий клуб "Охтирські гусари", де й виникла ідея створення козацько-гусарської алеї, встановлення пам'ятного знаку і кованого вказівника.

Як грабували в районі Охтирки у XVIII-му сторіччі

"Я, як і кожний охтирчанин, пишаюсь нашою військовою славою. Вважаю, що нащадки повинні шанувати історію своєї землі, знати героїв, які здобували славу в боях за Батьківщину, - наголосив під час урочистостей депутат Сумської облради Олександр Єрмак (Партія регіонів). - Багато славних імен пов'язано з Охтиркою. Це і Лермонтов, Аляб'єв та багато інших. Та все ж найвідоміший керманич охтирських вояків - легендарний полковник-поет Денис Давидов".

Охтирський полк - адміністративно-територіальна і військова одиниця Слобідської України. Полковий центр - Охтирка (нині місто Сумської області). Сформований у 1655-1658 на Слобожанщині переселенцями із Правобережної України. Першим полковником був Іван Гладкий (1658).

Після ліквідацїї 1765 царським урядом полкового устрою в Слобідській Україні полк був реорганізований в гусарський полк російської армії, а його територія ввійшла до складу Слобідсько-Української губернії.

12-ий гусарський полк брав участь у наполеонівській кампанії 1812-13 рр., російсько-турецьких війнах 1828-29 і 1877-78, в Першій світовій війні.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.