Львівський університет святкує 350-річчя

10 жовтня о 10.00 в Актовій залі Університету відбудеться урочисте відкриття Міжнародної конференції "Львівський національний університет імені Івана Франка: історія, виклики сучасності, візія майбутнього".

Про це повідомляє прес-служба Львівського національного університету імені Івана Франка.

Пленарне засідання охопить усі етапи історії Університету, найбільш значущі моменти його розвитку.

Відкриє конференцію ректор Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Іван Вакарчук доповіддю про роль і місію Львівського університету в освітньому, науковому і культурному житті України та Європи й окреслить перспективи подальшого розвитку.

Про Йозифінський період Університету розповість доктор Алоїс Вольдан, професор славістики та директор Славістичного інституту Віденського Університету.

Завідувач кафедри філософії науки Варшавського університету,  професор Яцек Ядацький висвітлить найяскравішу сторінку в історії академічних шкіл - Львівсько-Варшавську школу філософії, інтелектуальні ідеї якої народжувалися саме у Львівському університеті.

Всеукраїнська Alma mater. Львівському університету - 350 років

Приємною несподіванкою стане присутність почесного гостя з Норвегії. Відомий скандинавський антрополог, професор соціології та соціальної роботи в університеті Ставанґера, запрошений професор Університету імені Т. Масарика в Брно (Чехія) і Лундського університету (Швеція) Ганс-Йорґен Валлін-Вейє з погляду Нордичної перспективи розповість про дієву участь Б. Бйорнсона у захисті українських студентів, які боролися за Український університет у Львові.

Про академічний статус Львівського університету у XVІІ-XVІІІ ст., зокрема про політичний та освітній контекст королівських привілеїв, головні етапи й особливості формування структури і навчального процесу в Університеті йтиметься у доповіді директора Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка Василя Кметя.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.