Львівський університет святкує 350-річчя

10 жовтня о 10.00 в Актовій залі Університету відбудеться урочисте відкриття Міжнародної конференції "Львівський національний університет імені Івана Франка: історія, виклики сучасності, візія майбутнього".

Про це повідомляє прес-служба Львівського національного університету імені Івана Франка.

Пленарне засідання охопить усі етапи історії Університету, найбільш значущі моменти його розвитку.

Відкриє конференцію ректор Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Іван Вакарчук доповіддю про роль і місію Львівського університету в освітньому, науковому і культурному житті України та Європи й окреслить перспективи подальшого розвитку.

Про Йозифінський період Університету розповість доктор Алоїс Вольдан, професор славістики та директор Славістичного інституту Віденського Університету.

Завідувач кафедри філософії науки Варшавського університету,  професор Яцек Ядацький висвітлить найяскравішу сторінку в історії академічних шкіл - Львівсько-Варшавську школу філософії, інтелектуальні ідеї якої народжувалися саме у Львівському університеті.

Всеукраїнська Alma mater. Львівському університету - 350 років

Приємною несподіванкою стане присутність почесного гостя з Норвегії. Відомий скандинавський антрополог, професор соціології та соціальної роботи в університеті Ставанґера, запрошений професор Університету імені Т. Масарика в Брно (Чехія) і Лундського університету (Швеція) Ганс-Йорґен Валлін-Вейє з погляду Нордичної перспективи розповість про дієву участь Б. Бйорнсона у захисті українських студентів, які боролися за Український університет у Львові.

Про академічний статус Львівського університету у XVІІ-XVІІІ ст., зокрема про політичний та освітній контекст королівських привілеїв, головні етапи й особливості формування структури і навчального процесу в Університеті йтиметься у доповіді директора Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка Василя Кметя.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть