Львівський університет святкує 350-річчя

10 жовтня о 10.00 в Актовій залі Університету відбудеться урочисте відкриття Міжнародної конференції "Львівський національний університет імені Івана Франка: історія, виклики сучасності, візія майбутнього".

Про це повідомляє прес-служба Львівського національного університету імені Івана Франка.

Пленарне засідання охопить усі етапи історії Університету, найбільш значущі моменти його розвитку.

Відкриє конференцію ректор Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Іван Вакарчук доповіддю про роль і місію Львівського університету в освітньому, науковому і культурному житті України та Європи й окреслить перспективи подальшого розвитку.

Про Йозифінський період Університету розповість доктор Алоїс Вольдан, професор славістики та директор Славістичного інституту Віденського Університету.

Завідувач кафедри філософії науки Варшавського університету,  професор Яцек Ядацький висвітлить найяскравішу сторінку в історії академічних шкіл - Львівсько-Варшавську школу філософії, інтелектуальні ідеї якої народжувалися саме у Львівському університеті.

Всеукраїнська Alma mater. Львівському університету - 350 років

Приємною несподіванкою стане присутність почесного гостя з Норвегії. Відомий скандинавський антрополог, професор соціології та соціальної роботи в університеті Ставанґера, запрошений професор Університету імені Т. Масарика в Брно (Чехія) і Лундського університету (Швеція) Ганс-Йорґен Валлін-Вейє з погляду Нордичної перспективи розповість про дієву участь Б. Бйорнсона у захисті українських студентів, які боролися за Український університет у Львові.

Про академічний статус Львівського університету у XVІІ-XVІІІ ст., зокрема про політичний та освітній контекст королівських привілеїв, головні етапи й особливості формування структури і навчального процесу в Університеті йтиметься у доповіді директора Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка Василя Кметя.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.