АНОНС: РАДЯНСЬКІ КОНКУРЕНТИ ОСВЕНЦІМА (ФОТО)

У харківській Муніципальній галереї відкривається виставка «Відрядження у один кінець». Фотографи Володимир Оглоблін (Харків), Володимир Манькута (Черкаси) та Андрєй Ларіонов (Магадан) представляють унікальний фоторепортаж із таборів ГУЛАГу.

Ніщо не зникло. У вічній мерзлоті стоять ворота і бараки. Над ними височіють єгипетські піраміди відвалів породи. Під тими териконами краще не копати: кістки померлих від виснаження в’язнів з’являються на поверхні самі – кожної весни земля повертає свідчення злочину.

 

«Відрядженням» у великих сталінських таборах називали етап до інших, менших і віддаленіших таборів – на особливо важкі роботи у копальні. Зазвичай, це було відрядження, з якого не поверталися: бо важка праця не давала шансів пережити це жахіття. Автори виставки побували у двох радянських конкурентів Освенціму – старших за віком, але менших за розміром гулагівських таборах «Алясковитий» та «Дніпровський».

 

І у «Алясковітий» і «Дніпровський» наповнювали контингентом, який проходив по 58-й статті – тобто політв’язнів. Їх могили – у кращому випадку - деревяний стовпчик із номером «Ж-5»: жодних імен і дат. Їх черепами навесні грають ведмежатка.

 

 

Виставка відкрита з 11 по 26 листопада 2011 року за адресою:

Харків, вул. Чернишевська, 15

Муніципальна галерея працює кожного дня за виключенням неділі з 11 до 19 години.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".