Спецпроект

Нацрада з питань ТБ просить пам'ятати про жалобу до Дня пам'яті жертв Голодоморів

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення нагадала мовникам про День пам'яті жертв Голодоморів і політичних репресій, який цього року відзначається 26 листопада.

Про це повідомляє "Телекритика".

Регулятор надіслав звернення до керівників телерадіоорганізацій, у якому наголошується на необхідності внесення 26 листопада відповідних змін до телерадіопрограм.

При плануванні програм на цей день Нацрада рекомендує керуватися Правилами ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам'яті, затвердженими Національною радою у 2008 році.

Згідно із цими правилами, у дні пам'яті мовники зобов'язані утримуватися від трансляції:

- комедійних фільмів, розважальних та музично-розважальних програм, вікторин,

- програм на замовлення, музичних творів мажорного звучання,

- рекламних роликів та анонсів з елементами шоу, розваг та еротики;

- а також забезпечувати присутність в ефірі відбивок, джинглів і заставок мінорного характеру чи без звукового супроводу; напередодні та впродовж дня інформувати населення про відповідний день пам'яті.

Цього року на необхідності внесення 26 листопада змін до програмних сіток мовлення наголосив і дорадчий орган при Національній раді - Громадська рада, яка звернулася до регулятора з проханням простежити за дотриманням мовниками правил.

Нагадаємо, що у 2010 році для більшості українських телеканалів День пам'яті жертв голодоморів не став трауром - приміром, Перший національний не розмістив навіть символічну траурну стрічку на своєму логотипі.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.