Верховна Рада визнала, що російська державність давніша за нашу

У Верховній Раді після запеклих суперечок у середу провалилося голосування за ініціативою депутата від НУ-НС Лілії Григорович, яка пропонувала у 2012 році відзначити 1160-річчя державності України.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Григорович обгрунтовувала свою ініціативу тим, що в Повісті временних літ фіксується 852 рік, коли територія нинішньої України стала називатися Руською землею — за версією депутата, Руссю-Україною.

"І в цьому році Русь, державне і військово-політичне об'єднання, центром якого був Київ, здійснила похід на столицю Візантії. Саме відтоді почали вести літописні записи по роках", — сказала Григорович.

За її словами, святкування 1160-річчя має довести, що Україна насправді не є молодою країною. "Ми давня, потужна, сильна держава, яка має колосальне минуле і майбутнє", — повідомила Григорович.

"Не треба шукати політики. Це елементарна повага до себе", — підтримав її Тарас Чорновіл.

Однак представники правлячої більшості зауважили, що згадка в літописах зовсім не тотожна створенню української державності.

Врешті ініціатива Григорович набрала тільки 79 голосів підтримки і не була включена до порядку денного.

Нагадаємо, що 2012 року Російська Федерація буде відзначати 1150-річчя державності. Традиційно відправною точкою російської державності вважається "покликання варягів" — легендарне покликання племенами ільменських словен, кривичів, мері й чуді варяга Рюрика з братами Синеусом і Трувором на князювання до Новгорода у 862 році.

Датована частина історії Київської Русі починається з 852 року.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.