Спецпроект

У Львові показали 1933 рік в одній хвилині (ФОТО)

У Львові провели флешмоб з метою вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 рр - він називався "1933 рік в одній хвилині" і відбувся навпроти Львівського національного університету імені Франка.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Близько ста учасників акції, вбраних у сині дощовики, хаотично ходили по площі та під бій хронометра кожні 10 секунд по черзі падали на землю. У такий символічний спосіб львів’яни спробували передати всю глибину трагедії - згідно з даними істориків, у пік Голодомору за одну хвилину помирало  17 – 25 людей.

По завершенні дійства кожен учасник висипав жменьку зерна на банер "1933" - адже за офіційними даними кількість хліба, яка припадала на одну людину, становила не більше, ніж 50 грам.

Згідно з офіційними даними СБУ, втрати України від Голодомору становлять 11 млн. 63 тис. осіб, з них 3 млн. 941 тис. померли безпосередньо від голоду, а ще 6 млн. 122 тис. не народилися внаслідок геноциду.

Фото: Павло Паламарчук

"Гуманітарна катастрофа, якій немає аналогів в світовій історії, ще досі не отримала належної оцінки, - сказала координатор акції, активістка руху "Відсіч" Марія Кісіль. - Десятки країн вже визнали Голодомор геноцидом, і в самій Україні ми не маємо права ані применшувати трагічні наслідки, ані забувати жорстокі уроки історії".

Як відомо, Президент України Віктор Янукович, під час свого візиту до Страсбурга у квітні 2010 р., заявив, що Голодомор не можна визнавати геноцидом.

 Джерело: gazeta.ua

Нагадаємо, 28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про Голодомор 1932—1933 років в Україні", який трактує події 1932—1933 років як геноцид українського народу.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.