Анонс: презентація книги про "провал імперського проекту"

Відбудеться обговорення нової книги Олексія Гараня "Україна, Росія та провал імперського проекту" і дискусія про уроки незалежності з досвіду Грузії та України.

20 років тому розпався Радянський Союз.

8 грудня 1991 року Росія, Білорусь та Україна підписали у Біловезькій Пущі угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД), до якої не приєдналася Грузія. 31 грудня 1991 р. припинив своє існування Радянський Союз.

Таким чином відкрився шлях для розвитку суверенних держав України та Грузії.

Де перебувають Україна та Грузія після двадцяти років незалежності? Які мають здобутки? У чому полягають недоліки? Якими є теперішні стосунки між Росією та Україною і Росією та Грузією?

Подібні питання охоплює книга "Україна, Росія та провал імперського проекту", нещодавно видана під керівництвом пана професора Олексія Гараня за підтримки представництва Фонду Фрідріха Науманна та фонду "Відродження".

5 грудня відбудеться презентація цієї книги і дискусія "20 років після розпаду Радянського Союзу - уроки незалежності", у якій братимуть участь:

Давид Бердзенішвілі
Політсекретар Республіканської Партії Грузії, Тбілісі

Проф. Олексій Гарань
Політолог, професор кафедри політології Національного Університету «Києво-Могилянська Академія», Київ

Д-р Іван Курілла
Історик, Волгоградський університет, Волгоград

Проф. Олексій Плотніков
Вчений-економіст та депутат Верховної Ради від Партії Регіонів, Київ

Час:
понеділок, 5 грудня 2011 року, з 18:30 до 20:30

Місце:
бізнес-центр "Парус", великий конференц-зал, 3. поверх,вул. Мечникова, 2, Київ (вхід із бульвару Лесі Українки, між банком та рестораном "Муракамі").

Модератор:
д-р Гайке Дьорренбехер,
керівник Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні

Робочі мови:
російська та німецька (з синхронним перекладом).

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.