Спецпроект

"До Голодомору треба ставитись, як поляки до Катині" - гурт "Гайдамаки" (ФОТО)

Лідер гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола закликав українців 26 листопада запалити свічки пам’яті жертвам Голодомору і власним прикладом посприяти тому, щоб ця сторінка історії була найбільш освітленою та усвідомленою.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Лідер гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола перемолов 5 колосків на старовинних українських жорнах. Він хотів показати, за яку крихту борошна розстрілювали українців у 1933 році згідно із сумнозвісним законом.

"Змеленого з п’яти колосків борошна якраз вистачає на таку ж кількість пороху, як у набоях гвинтівки Мосіна, якою розстрілювали вмираючих від голоду українців за вкрадені з колгоспного поля кілька колосків. Ціна життя прирівнювалася до ціни пострілу", — сказав Олександр Ярмола.

Фото Володимира Давиденка

Співак наголосив: "Продподатки, продрозверстки, проведені Радянським Союзом, оцей весь терор і таке примусове залучення до радянського концтабору — зовсім було непотрібне українцям. Ми були окремим народом і чудово могли собі самі дати раду".

Лідер відомого гурту "Гайдамаки" закликав українців долучитися до жалобних заходів 26 листопада, а увечері, за традицією, запалити свічки на вікнах своїх домівок.

Олександр Ярмола прийде 26 листопада о 14:00 до станції метро "Арсенальна", щоб долучитися до скорботної ходи до Національного меморіалу Голодомору. Ця хода буде присвячена пам’яті дітей, вбитих і ненароджених унаслідок геноциду 1932-33 років.

Співак також додав, що його дивує байдужість багатьох українців до питання визнання Голодомору 1932-1932 років геноцидом українського народу. "Я хотів би, щоб українці були дуже принциповими в таких питаннях, як, наприклад, поляки щодо Катинської трагедії", — наголосив він.

Нагадаємо, що з ініціативи Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років 26 листопада 2011 року відбудеться всеукраїнський меморіальний захід у Києві біля Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів", пройдуть вшанування у всіх містах країни.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.