Спецпроект

"Коли чуєте "русскій мір" — згадайте Голодомор" — Ірена Карпа (ФОТО)

Відома письменниця закликала українців пам’ятати про Голодомор, "бо амнезія загрожуватиме зникненням українського народу". Ірена Карпа засвітить свічку 26 листопада в пам’ять про жертв геноциду 1932-33 років.

 

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Ірена Карпа відвідала разом із дочкою Національний меморіал жертв Голодомору для участі в акції "Ціна життя в 33-му".

Є речі, які начебто вже давно було сказано, але тим не менше їх треба повторювати для кожного покоління, - сказала письменниця. - Так само, як повторюється "не вбий", "не вкради". Так само ми повинні згадувати про Голодомор".

"Коли хтось починає говорити про якісь ідеї відновлення імперії, про "рускій мір", про те, що хай би Україна була чиєюсь губернією, — просто згадайте, як це — жити на своїй землі, коли ти не є господарем, коли хтось прийшов і вирішує, що тобі робити. Вирішує, вмираєш ти чи ні. Коли ти повинен вмирати тільки через те, що ти українець", — наголосила Карпа.

 Ірена Карпа

За її словами, пам’ять повинна бути присутня в кожній новій людині: "Амнезія ж загрожує виродженням нації. Зникненням. Якщо в людини немає пам’яті — в неї немає стрижня, ми не можемо говорити про жодну ідентичність. Ми тоді не народ, а просто біомаса".

Раніше запалити свічки пам'яті закликав українців лідер гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола.

Нагадаємо, що з ініціативи Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років 26 листопада 2011 року відбудеться всеукраїнський меморіальний захід у Києві біля Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів", пройдуть вшанування у всіх містах країни.

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.