Спецпроект

Анонс: лекція "Інформаційні війни довкола Голодомору"

Історик і автор ІП Володимир В’ятрович прочитає лекцію "Інформаційні війни довкола Голодомору: ХХ і ХХІ століття".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Лекція відбудеться 25 листопада о 19:00 у Києві на вулиці Ярославів Вал, 9.

Теми:

1. Технології інформаційної блокади у 1932-1933 роках.

2. Блокування інформаційних витоків про Голодомор у Радянській Україні (1930-1980-ті роки).

3. Протистояння КГБ інформаційним кампаніям про Голодомор із середовищ української діаспори (1983-1990 роки).

4. ФСБ проти України (1990-ті — 2011 рік).

Володимир В’ятрович — голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху, у 2008—2010 роках на посаді директора Архіву СБУ провів масове розсекречення документів КГБ, у 2010—2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету (США).

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.