Спецпроект

Професор Станіслав Кульчицький: "Голодомор - намагання знищити титульну націю СРСР"

Під час Голодомору 1932-1933 років керівництво СРСР намагалося знищити українців не як етнос, а як титульну націю.

Про це в ефірі "Радіо Свобода" заявив заступник директора Інституту історії України, професор Станіслав Кульчицький.

"Насправді українців знищували не як етнос, а як націю-державу. Тому що за радянською Конституцією, Україна мала всі державні права аж до права виходу з Радянського Союзу", – сказав він.

Історик зазначив, що "Радянський Союз був побудований на підставі титульних націй", тобто тих частин населення держави, національність яких визначала офіційне найменування автономних або союзних республік.

"Титульна нація нібито все визначала, але це була суто етнічна титульна нація. І більшовицький режим усе робив для того, щоб така титульна нація зберігалася, не перетворюючись на націю політичну. Тим якраз і викликане поширене уявлення про Голодомор як дії, спрямовані проти українців як етносу – так само, як колись як етнос знищували євреїв чи вірменів", – розповів Кульчицький.

Він також погодився з думкою американського історика Джеймса Мейса, який вважав, що радянський режим знищував громадян України, які "зберігали пам’ять про недалеке минуле, і які завдяки цій пам’яті відчули себе народом".

Професор Кульчицький стверджує, що архівні документи містять підтвердження смерті від штучного голоду у 1932-33 роках щонайменше 3,5 мільйонів українців. Таку ж цифру назвав американський історик Тімоті Снайдер у своїй книзі "Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним", яку він нещодавно презентував у Києві.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.