Спецпроект

Професор Станіслав Кульчицький: "Голодомор - намагання знищити титульну націю СРСР"

Під час Голодомору 1932-1933 років керівництво СРСР намагалося знищити українців не як етнос, а як титульну націю.

Про це в ефірі "Радіо Свобода" заявив заступник директора Інституту історії України, професор Станіслав Кульчицький.

"Насправді українців знищували не як етнос, а як націю-державу. Тому що за радянською Конституцією, Україна мала всі державні права аж до права виходу з Радянського Союзу", – сказав він.

Історик зазначив, що "Радянський Союз був побудований на підставі титульних націй", тобто тих частин населення держави, національність яких визначала офіційне найменування автономних або союзних республік.

"Титульна нація нібито все визначала, але це була суто етнічна титульна нація. І більшовицький режим усе робив для того, щоб така титульна нація зберігалася, не перетворюючись на націю політичну. Тим якраз і викликане поширене уявлення про Голодомор як дії, спрямовані проти українців як етносу – так само, як колись як етнос знищували євреїв чи вірменів", – розповів Кульчицький.

Він також погодився з думкою американського історика Джеймса Мейса, який вважав, що радянський режим знищував громадян України, які "зберігали пам’ять про недалеке минуле, і які завдяки цій пам’яті відчули себе народом".

Професор Кульчицький стверджує, що архівні документи містять підтвердження смерті від штучного голоду у 1932-33 роках щонайменше 3,5 мільйонів українців. Таку ж цифру назвав американський історик Тімоті Снайдер у своїй книзі "Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним", яку він нещодавно презентував у Києві.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.