Вулицю Воровського в Києві перейменують на Бульварно-Кудрявську

Через кілька днів на сесії Київради вулиці Воровського в центрі міста повернуть історичну назву – вул. Бульварно-Кудрявська.

Про це повідомив член комісії з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Депутат зауважив, що за роки незалежності України профільні комісії КМДА та Київради напрацювали чимало необхідних повернень історичних назв, і цей процес, зважаючи на наближення Євро 2012, пожвавився.

Нагадаємо, на попередній сесії Київради вул. Танкову було перейменовано на вул. Ігоря Сікорського. А на найближчій сесії Київради в четвер, 10 листопада 2011 року очікується також повернення історичних назв вул. Червоноармійській (вул. Велика Васильківська) та вул. Фрунзе (вул. Кирилівську).

З 1923 р. по 1937 р. вулицею Воровського називався Хрещатик. Пізніше головній вулиці Києва повернули її історичну назву, а на честь більшовика Вацлава Воровського назвали вулицю Бульварно-Кудрявську.

Вулиця Бульварно-Кудрявська виникла в 30-ті роки XIX ст. від місцевості Кудрявець. Сьогодні вона пролягає від Львівської площі до пл. Перемоги і у верхній частині прокладена як бульвар.

У жовтні 2011 року комісія з питань найменувань та пам'ятних знаків КМДА підтримала пропозицію перейменувати вулицю маршала Малиновського в Оболонському районі міста Києва на вулицю Олександра Архипенка.

У грудні 2010 року Бригинець заявляв, що сусідні з вулицею Малиновського вулиці угорських комуністів Мате Залки і Лайоша Гавро на Оболоні буде перейменовано на честь Романа Шухевича і Ярослава Стецька.

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.