Організатори збрехали про "сталінобус" у Севастополі?

Мікроавтобус, обклеєний зображеннями Сталіна, так і не вийшов на маршрут.

Про це повідомляє УП з посиланням на "Сегодня".

У диспетчерській повідомили, що водій маршрутки у п'ятницю був звільнений і тепер незаконно "таксує"  містом.

До того ж, мікроавтобус має білі держномери, а не жовті, як годиться маршрутному таксі.

"Організатори були проти зйомки обклеювання машини: мовляв, тільки телеканал "Інтер" допущений, "як найбільш об’єктивний і правдивий канал нашої країни", - розповідають очевидці.

"Приховували місце і час обклеювання. Коли ми їх знайшли, власник рекламного агентства, який робив рекламу, погрожував порозбивати камери і т.п. Всі вони переживали, аби не потрапили в кадр номер машини і їх особи. Номери-то білі були, а не жовті, як годиться", - додали вони.

Проте організатор акції Борис Рожин запевняє, що автобус повинен вийти на рейс - про це йому повідомили в тій же диспетчерській.

Сьогодні один із блогерів, причетних до організації проекту "Автобус Перемоги", повідомив, що транспортні засоби з портретами Сталіна вийшли на вулиці чотирьох російських міст і нашого Севастополя, надавши фото української маршрутки.

Раніше організатори проекту "Автобус Перемоги" обіцяли на 7 листопада, до 70-річчя параду 1941 року на Червоній площі в Москві, запустити в Севастополі тролейбуси та автобуси з портретами Сталіна. Українські організатори називали себе "просто громадянами, пов'язаними однією ідеєю".

Громадські діячі вимагали від президента Януковича і генпрокурора Пшонки заборонити розміщення портретів Сталіна на міському транспорті Севастополя. Також свій протест проти цього висловили кримські татари, які в 1944 році зазнали масової депортації з батьківщини в Середню Азію.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.