Львів назвав Азарову персону, на честь якої назвуть аеропорт. І це не Бандера

Львівський міський голова Андрій Садовий подав до уряду пропозицію назвати місцевий аеропорт іменем засновника міста короля Данила.

Про це повідомляє прес-служба Львівської міської ради.

 

"За останні місяці я чув дуже багато пропозицій щодо назви нашого летовища – іменем Митрополита Андрея Шептицького, Степана Бандери, Івана Франка, Пінзеля. Я подивився на голосування, яке було на сайті visitlviv – з домінуючою перевагою перемагає пропозиція "імені короля Данила", - зазначив мер.

Садовий додав, що це компромісна пропозиція, яка має об'єднати усіх львів’ян.

Нагадаємо, фракція партії "ВО Свобода", яка має більшість у Львівській міськраді, оприлюднила звернення до прем'єр-міністра Миколи Азарова, в якому вимагає оновлений аеропорт назвати ім'ям лідера ОУН Степана Бандери.

Пізніше партія пообіцяла винести проект відповідного рішення на розгляд найближчої сесії.

Президент Віктор Янукович, відповідаючи на питання про те, як він оцінює ініціативу Львівської міськради про те, щоб назвати реконструйований аеропорт ім'ям лідера ОУН, сказав, що це вирішуватиме місцева рада.

Раніше мер Львова Андрій Садовий запропонував назвати аеропорт іменем короля Данила Галицького. За його словами, аеропорт є державним, тому остаточне рішення прийматиме держава.

Як відомо, восени 2010 року львівські інтелектуали розпочали збір підписів за те, щоб назвати аеропорт іменем всесвітньо відомого галицького скульптора XVIII-го сторіччя Івана Ґеорґа Пінзеля.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.