Запорізького Сталіна хочуть прибрати через суд

Пам’ятник Йосипу Сталіну стане предметом судового розгляду Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.

 

Як повідомляє прес-служба громадської ініціативи "Оновлення країни", координатор у Запоріжжі Дмитро Харьков у вівторок подав до суду позов з вимогою демонтувати пам’ятник.

"Встановлення зазначеного пам’ятника у м. Запоріжжя, де я народився та постійно проживаю, є незаконним та таким, що принижує мою честь та гідність, а також завдає тяжких моральних страждань", - говориться у тексті позову.

Харьков також нагадав, що "13 січня 2010 р. Апеляційний суд м. Києва виніс Постанову, в якій чітко зазначив, що за висновком органу досудового слідства - Головного слідчого управління Служби безпеки України Йосип Сталін вважається винним в організації Голодомору 1932-1933 років в Україні, тобто, винним у смерті мільйонів мирних жителів".

"Я переконаний, що у нас достатньо можливостей у правовому полі, згідно з законом, примусити комуністів провести демонтаж повторно вставленого пам’ятника", - заявив Харьков.

Він також закликав українців подавати позови з вимогою демонтувати пам’ятник Сталіну.

Як відомо, в понеділок Запорізьким обласним комітетом Комуністичної партії України був відновлений пам’ятник колишньому керівникові СРСР біля будівлі Компартії.

За інформацією "Оновлення країни", жодних звернень до місцевої влади щодо дозволу на встановлення цього пам’ятника не надходило.

Нагадаємо, що в лютому 2011 року мер Запоріжжя Олександр Сін заявив, що погруддя Сталіна перед входом до Запорізького обкому Компартії встановлено незаконно, оскільки спочатку не був внесене в архітектурний проект. Мер пообіцяв "ужити заходів для знесення пам'ятника, якщо комуністи повторно його встановлять".

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.