НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ ПІДТРИМУЄ 83% УКРАЇНЦІВ - ОПИТУВАННЯ

За 20 років незалежності частка її прихильників ніколи не знижувалася до 50% - такими є дані соціологічного моніторингу з 1991 до 2011 року.

Про це повідомляє Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), який 4-15 листопада 2011 року провів всеукраїнське опитування громадської думки.

КМІС нагадує, що 20 років тому, 1 грудня 1991 року на загальноукраїнському референдумі 90,3% громадян, що взяли участь у голосуванні, підтримали рішення Верховної Ради щодо проголошення державної незалежності України.

Через те, що участь у голосуванні на референдумі взяли 84,2% тих мешканців України, хто мав тоді право голосу, підтримку державній незалежності України під час референдуму фактично надали 76% її дорослого населення.

Цей показник дозволив вперше надійно оцінити реальну поширеність підтримки державної незалежності України її населенням. З того часу Київський міжнародний інститут соціології регулярно вимірює ставлення населення нашої країни до її державної незалежності.

За ці роки, під впливом різних обставин – і політичних, і соціально-економічних – поширеність підтримки незалежності нашої країни неодноразово зазнавала коливань, але жодного разу не знижувалася до критичної межі у 50 відсотків.

Дані соціологічних досліджень ставлення населення України до її державної незалежності, що проводяться протягом вже 20 років Київським міжнародним інститутом соціології за єдиною методикою, дають загальну картину динаміки підтримки державної незалежності України.

 Як видно з графіку, найменшою кількість прихильників незалежності (біля 56%) була в 1994 році

За результатами опитування, у листопаді цього року частка громадян, що підтримують державну незалежність України, складає 82,6%.

Одним із показників прихильності до незалежності України є відсоток громадян, що - в разі вибору між об’єднанням з Росією в одну державу і збереженням державної незалежності України - підтримують збереження незалежності.

Абсолютна більшість респондентів - 70% - вважають, що Україна і Росія мають бути незалежними державами, "з відкритими кордонами, без віз та митниць". Значно менша частка (13%) опитаних вважають, що між Україною та Росією має існувати візовий режим.

Частка прихильників створення єдиної держави складає 16%. Не змогли визначитися зі своїми преференціями стосовно відносин між Україною та Росією лише один відсоток опитаних.

Абсолютна більшість мешканців в усіх регіонах України (понад 65% в кожному з регіонів) вважають, що Україна і Росія мають бути незалежними державами, але з відкритими кордонами, без віз та митниць.

Всупереч економічним негараздам та політичним кризам, які спіткали Україну за 20 років, прихильність її громадян до незалежності своєї держави збереглася і посилилась, констатує КМІС.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.