Анонс: відзначення 11-ої річниці акції "Україна без Кучми"

15 грудня 2011 року, у четвер, о 15.00, біля приміщення Інституту "Республіка" за адресою вул. Горького, 12-б (метро Площа Льва Толстого) відбудеться відзначення Дня Свободи.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

"Саме в цей день 11 років тому і саме на Майдані Незалежності розпочалась перша в незалежній Україні громадянська акція "Україна без Кучми", учасники якої прагнули до змін Системи, відставки президента Кучми і вимагали від тогочасного режиму правди про вбивство журналіста Гонгадзе", - йдеться у повідомленні.

2001: масові сутички з міліцією - апофеоз акції "Україна без Кучми" (ВІДЕО)

Місце відзначення обране тому, що у цьому приміщенні було прийняте рішення про початок УбК і це приміщення стало штабом акції.

У акції візьмуть участь учасники УбК, зокрема політв’язні, які були засуджені у "справі 9 березня".

Організатори та активісти УбК запрошують приєднатися до святкування представників ЗМІ, а також "тих громадян, які усвідомлюють Свободу як життєву необхідність".

"Україна без Кучми" - спогади організаторів

Під час відзначення буде встановлено намет як "символ боротьби із системою кучмізму, яка й досі панує в Україні". Також відбудеться презентація книжки учасника УбК Олександра Хоменка "Есеї республіканської осені".

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.