Спецпроект

2001: масові сутички з міліцією - апофеоз "України без Кучми". ВІДЕО

До того не бачені в країні бійки з силовиками стали кульмінацією акції "Україна без Кучми!"

Акція почалася 18 грудня 2000 року, а масовими сутичками 9 березня 2001-го фактично завершилася. Після цього активність опозиції пішла на спад - її учасники стали готуватися до нових акцій протесту, де насильство не було б головною складовою.

Цю хроніку подій змонтували невідомі - судячи з ікони Богородиці Унсовської в останніх секундах ролику, прихильники УНА-УНСО. Тут зібрані основні зафіксовані на камеру моменти протистояння 9 березня 2001 року.

Починається з вранішніх сутичок біля парку Шевченка, коли бійці внутрішніх військ МВС разом із міліцейським спецназом охороняли парк по периметру, щоб президент Кучма із прем'єром Ющенком і першим віце-спікером ВР Медведчуком могли покласти квіти до пам'ятника Кобзарю. До речі, з цими діячами Шевченка вшанували і обидва рухівці - Костенко з Удовенком.

Протестанти з "України без Кучми" - переважно унсовці - намагалися прорватися в парк, щоб не допустити покладання владою квітів (напередодні про намір не пустити Кучму до Шевченка оголосили політики з опозиційного Форуму національного порятунку, а за кілька днів до того Ющенко назвав цих політиків "провокаторами").

Під час вранішніх сутичок кілька активістів "УбК" були затримані. 

Далі відзнято конфлікт на стіні університету імені Шевченка (ріг бульвару Шевченка і Володимирської), внаслідок якого з кількаметрової стіни скинули тодішнього прес-секретаря УНА-УНСО, а нині журналіста-розслідувальника Тетяну Чорновіл.

Бачите, як Таню - у шикарних вишневих штанях - затримують "тихарі" в цивільному?

Потім ми бачимо марш на Михайлівську площу до Київського управління МВС з вимогою звільнити затриманих біля парку.

9.03.2001. Хроніка дня

Наступні кадри - з автозака на Михайлівській випускають затриманих. Перший із них, у характерній папасі - комендант наметового містечка "УбК" на Хрещатику Олег Бойко. За події 9 березня він пізніше отримає 3,5 роки тюрми, а недавно недавно його допитали в реанімованій Генпрокуратурою кримінальній справі.

Після цього мітинг у парку Шевченка продовжився, і там знову здійснювалися затримання. Далі можна побачити похід до МВС на Богомольця, яке того дня чомусь обгородили дерев'яним парканом, на кшталт будівельного.

Протестанти розібрали паркан і закидали міністерство яйцями. Десятками яєць. Таке "святотатство" до державної структури, до того ж силової, в часи Кучми було чимось на кшталт шоку - краху зазнавало саме уявлення про потугу режиму.

Ну а далі було те, що було. Міліція перекрила прохід з Лютеранської на Банкову, до адміністрації президента - а розпалені люди спробували прориватися. 

На цих кадрах варто окремо відзначити одного з організаторів "УбК" Володимира Чемериса - ось він, у довгому зеленому пальті, руки демонстративно тримає в кишенях, мовляв, я нікого не б'ю. Стоїть на місці і не рухається, аж доки його не штовхає наступаючий "Беркут".

Було весело. Вуличне насильство у сутичках з ментами - річ видовищна і корисна для підняття самооцінки, але з політичної точки зору ефективна тільки тоді, коли в бійках бере участь більшість громадян.

"Україна без Кучми". Спогади організаторів

Ще один ньюанс - зі сфери інформаційних технологій. Кадр, коли протестанти "повертають" міліції гранату зі сльозогінним газом, у вечірніх новинах на "Інтері" прокоментували так: "Из толпы в ряды правохранителей полетела дымящаяся БОМБА".

Бійка на Банковій легітимізувала в очах пересічного телеглядача і жорстокий розгін офісу УНСО увечері того ж дня, і масові затримання активістів (або просто україномовних) студентського руху "За Правду!", який його організатори з ПРП бачили як аналог успішного сербського "Отпору".

До того небачені в країні бійки з силовиками стали кульмінацією "України без Кучми!" Після цього активність опозиції пішла на спад - її учасники стали готуватися до нових акцій протесту, де насильство не було б головною складовою.

9 березня 2001 року підвело також і риску під старою УНСО пострадянського розливу - з її еклектичною і цікавою філософією та активною життєвою позицією.

Після затримань і суду УНСО розкололося на кілька частин: основна разом із Андрієм Шкілем, котрий прямо із слідчого ізолятора втрапив у парламент, пішла у фарватері Юлії Тимошенко; крило "водія Шкіля" Едіка Коваленка продалося Медведчуку, отримало офіс на Шовковичній і радісно грало на телекамери роль проющенківської "нацистської загрози"; ще частина стала звичайними понурими правими.

9.03.2001. Спогади активіста

Наприкінці ролику ми бачимо більш детальні кадри сутичок уранці 9 березня довкола парку Шевченка.

Про те, що "влаштуємо ментам Грецію", заявляли організатори студентських акцій протесту, які відбулися у 2009 році після смерті у Шевченківському райвідділі студента Ігоря Індила. Але до нових бійок і коктейлів Молотова справа не дійшла.

У березні 2013 року ув'язнена Юлія Тимошенко згадала про події 2001 року: "колись 9 березня від пам’ятника Тараса Шевченка розпочалася велика демократична акція, яка в результаті закінчилася Помаранчевою революцією... І це було не востаннє, я переконана. Кобзар — це донор, що дає народові України кров оновлення".

Дивіться також: "Як реабілітували політв'язнів і покарали катів у справі "України без Кучми"

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.