Все XX сторіччя український народ і влада були розділені - Сверстюк

Громадський діяч, колишній дисидент і політв'язень Євген Сверстюк заявив, що в Україні, на відміну від Європи, у ХХ столітті народ і влада не формували єдину державу, а були постійно розділені.

 

Про це Сверстюк сказав на прес-конференції з нагоди створення ініціативної групи "Першого грудня".

"Влада була завжди проти народу. І в 1929-му, і в 1933-му, і в час війни, і після, - підкреслив Сверстюк. - Власне кажучи, народ з’явився на арені 1 грудня 1991 року. Народ, який протягом століття жив в умовах диктатури, заявив про себе. Звідси й ініціатива "Першого грудня".

На думку колишнього дисидента, "народ хоче мати голос. І хоче, щоб той голос почули у світі, коли говорять про Україну, щоб світ говорив про народ, а не тих людей, які зараз зверху. Тимчасово зверху".

"Якщо вам здається, що це безповоротно, що корозія і корупція розтлила цілий народ, — це неправда. В нас не чума, і ми прекрасно розуміємо, що нас більшість, порівняно з тими людьми, які просто захмеліли і одуріли від "прихватизації", - сказав Сверстюк. - Нас більшість, просто нашого голосу ще не чути. Але ми цілком ясно всі усвідомлюємо, що далі так тривати не може. Цю недугу треба лікувати. Зголошуйтеся, лікарі!".

День Незалежності слід відзначати 1 грудня

Він підкреслив, що справи в країні налагодяться, коли люди "повернуться до закону і правди".

Нагадаємо, що 1 грудня 2011 року, у 20-ту річницю всеукраїнського референдуму за незалежність глави і представники традиційних українських Церков — УПЦ, УПЦ КП і УГКЦ — провели зустріч з інтелігенцією, де оприлюднили звернення з приводу складної суспільної ситуації в країні, закликавши українців до самоорганізації як "найкращого захисту в умовах політичних та економічних криз".

На знак солідарності із цим зверненням була створена ініціативна група "Першого грудня", до якої увійшли В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Володимир Горбулін, Семен Глузман, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мирослав Попович, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський та Ігор Юхновський.

14 грудня вони оприлюднили Декларацію і розпочали громадський діалог, щоб змінити правила гри та чинити опір руйнації держави.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.