Литовський посол згадав, як у 1980-их друкував рухівські газети

Надзвичайний і повноважний посол Литви в Україні Пятрас Вайтєкунас продемонстрував унікальний архів українських газет, котрі друкувалися у Литві в часи боротьби за незалежність України й Литви.

Про це повідомляє прес-служба Республіканської християнської партії України.

Пятрас Вайтєкунас у 1990-х роках був одним із лідерів Литовського "Саюдісу" і організовував друк газет для українських “неформальних”, “національно-демократичних” організацій  у підпільних друкарнях у Вільнюсі.

Вождь РХП Микола Поровський, який разом із Вайтєкунасом презентував архів, організовував поширення "незалежних" газет в Україні у час боротьби за незалежність.

Вайтекунас зберіг і привіз в Україну макети кількох тисяч видань, серед яких “Досвітні вогні” (Київ), “Віче” (Львів), “Рада” (Рівне), “Вільна думка” (Луцьк), “Вісті” (Харків), “Вільне слово” (УГС) та багото інших.

Як українці в 1991-му Литву боронили. Спогади

На прес конференції відбулась презентація нової книги “За вашу і нашу волю” Поровського, яка розповідає про дотепер неопубліковані події співпраці і взаємопідтримки "Саюдісу" та Народного Руху в час боротьби за незалежність Литви та України. У книзі розміщено цікаві фотоілюстрації тих часів.

Читайте також лекцію Пятраса Вайтєкунаса "Вільна людина схильна більше робити добро, ніж зло".

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.