Литовський посол згадав, як у 1980-их друкував рухівські газети

Надзвичайний і повноважний посол Литви в Україні Пятрас Вайтєкунас продемонстрував унікальний архів українських газет, котрі друкувалися у Литві в часи боротьби за незалежність України й Литви.

Про це повідомляє прес-служба Республіканської християнської партії України.

Пятрас Вайтєкунас у 1990-х роках був одним із лідерів Литовського "Саюдісу" і організовував друк газет для українських “неформальних”, “національно-демократичних” організацій  у підпільних друкарнях у Вільнюсі.

Вождь РХП Микола Поровський, який разом із Вайтєкунасом презентував архів, організовував поширення "незалежних" газет в Україні у час боротьби за незалежність.

Вайтекунас зберіг і привіз в Україну макети кількох тисяч видань, серед яких “Досвітні вогні” (Київ), “Віче” (Львів), “Рада” (Рівне), “Вільна думка” (Луцьк), “Вісті” (Харків), “Вільне слово” (УГС) та багото інших.

Як українці в 1991-му Литву боронили. Спогади

На прес конференції відбулась презентація нової книги “За вашу і нашу волю” Поровського, яка розповідає про дотепер неопубліковані події співпраці і взаємопідтримки "Саюдісу" та Народного Руху в час боротьби за незалежність Литви та України. У книзі розміщено цікаві фотоілюстрації тих часів.

Читайте також лекцію Пятраса Вайтєкунаса "Вільна людина схильна більше робити добро, ніж зло".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.