У Києві поклали квіти до "майбутнього пам'ятника" Сталіну (ФОТО)

21 грудня, з нагоди 132-ої річниці від дня народження керівника СРСР (1922-1953) Йосипа Сталіна комуністи та їхні прихильники вшанували його пам'ять на Європейській площі столиці.

Про це повідомляють організатори акції.

Учасники акції "Дві гвоздики товаришу Сталіну" провели збори на сходах біля Європейської площі, де в 1950-их висів гігантський портрет Сталіна.

Після цього під аркою Дружби народів відбулася зустріч з народним депутатом України Євгеном Царьковим, який розповів, як фракція комуністів у Верховній Раді нагадала, що Сталін - це збирач України в її нинішніх кордонах та ініціатор надання їй статусу члена Раді Безпеки Генасамблеї ООН.

Учасники заходу подякували комуністам Запоріжжя за сучасне увічнення пам'яті Сталіна у вигляді силумінового бюсту, а волинським комсомольцям - за їхню ініціативу зі спорудження пам'ятника у Луцьку.

Була висловлена пропозиція про необхідність встановлення пам'ятника Йосипу Сталіну в Києві і "повернення Європейській площі імені Сталіна". На місці майбутнього пам'ятника було покладено квіти.

 

В акції взяли участь близько 30 осіб - представників шести громадських організацій.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.