У Києві поклали квіти до "майбутнього пам'ятника" Сталіну (ФОТО)

21 грудня, з нагоди 132-ої річниці від дня народження керівника СРСР (1922-1953) Йосипа Сталіна комуністи та їхні прихильники вшанували його пам'ять на Європейській площі столиці.

Про це повідомляють організатори акції.

Учасники акції "Дві гвоздики товаришу Сталіну" провели збори на сходах біля Європейської площі, де в 1950-их висів гігантський портрет Сталіна.

Після цього під аркою Дружби народів відбулася зустріч з народним депутатом України Євгеном Царьковим, який розповів, як фракція комуністів у Верховній Раді нагадала, що Сталін - це збирач України в її нинішніх кордонах та ініціатор надання їй статусу члена Раді Безпеки Генасамблеї ООН.

Учасники заходу подякували комуністам Запоріжжя за сучасне увічнення пам'яті Сталіна у вигляді силумінового бюсту, а волинським комсомольцям - за їхню ініціативу зі спорудження пам'ятника у Луцьку.

Була висловлена пропозиція про необхідність встановлення пам'ятника Йосипу Сталіну в Києві і "повернення Європейській площі імені Сталіна". На місці майбутнього пам'ятника було покладено квіти.

 

В акції взяли участь близько 30 осіб - представників шести громадських організацій.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.