У Києві під загрозою відомі пам'ятки (ФОТО)

У бюджеті Києва 2012 року на збереження, розвиток, реконструкцію та реставрацію пам’яток історії та культури заплановано видалити всього 2,2 млн грн за мінімальної потреби в 28,8 млн грн. Під загрозою опинилися відомі будівлі і монументи - від колони Магдебурзького права до монітора "Желєзняков".

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Вже кілька років у вкрай аварійному стані знаходяться Караїмська кенаса, на ремонт і реставрацію якої необхідно 500 тисяч грн та садиба, в якій мешкав Ігор Сікорський – 100 тисяч грн.

"Привести в порядок одну з головних вулиць Києва – Ярославів Вал - без порятунку Караїмської кенаси та будинку Сікорського не можливо, а зустрічати Євро-2012 з недоведеною до ладу однією з найкрасивіших вулиць столиці просто безглуздо", - зазначив Бригинець.

 Кенаса - молитовний дім караїмів, які сповідують релігію, що поєднує юдаїзм, християнство та іслам. Збудована на Ярославовім Валу у 1902 році, зараз використовується як Будинок Актора. У Києві залишилося близько 100 караїмів. Фото: uklon.com.ua

Депутат наголосив, що аналогічна ситуація з Колоною Магдебурзького права, її вхідною аркою і сходами, що ведуть до колони. Цей об’єкт потребує 7 млн грн.

Пам'ятник Магдебурзькому праву - розташований на набережній Дніпра, під пам'ятником Володимиру Хрестителю. Збудований у 1808-му на честь повернення місту права на місцеве самоврядування (1797 рік), вперше наданого Києву ще за часів Великого князівства Литовського. Фото: kmu.gov.ua

У критичному стані знаходиться також і пам’ятник монітору "Желєзняков" (розташований на Рибальському острові). На його реставрацію знадобиться 5 млн грн.

"Що стосується монітора "Желєзняков", то влада має або відмовитись від цього пам’ятника, який пов′язаний з героїзмом київських моряків під час Другої Світової війни, або терміново знайти гроші для того, щоб врятувати цей корабель, бо він ось-ось може повторити сумний "подвиг" лодії Кия, яка минулого року розкололась навпіл", - підсумував Бригинець.

 Монітор "Желєзняков" - єдиний уцілілий із шести моніторів Дунайської військової флотилії. Спущений на воду на заводі "Ленінська кузня" у 1936-му, повернувся до верфі у вигляді пам'ятника. Під час Другої світової з боями обійшов усе Чорне і Азовське море. Зараз над кораблем будують розв'язку Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Фото: archunion.com.ua

Всі названі об’єкти, що потребують реставрації, є пам’ятками і охороняються законом.

Раніше Бригинець повідомляв, що головне управління охорони культурної спадщини КМДА просило у 2012 році виділити на охорону пам'яток 35 млн грн. За словами депутата, у 2011 році передбачалося виділити близько 8 млн грн, а було виділено лише 700 тисяч грн.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.