Влада не виділяє коштів на утримання пам'яток Києва

Головне управління охорони культурної спадщини КМДА потребує і просить виділити у 2012 році на охорону пам’яток 35 млн грн. Київська влада не передбачила жодної копійки.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, у 2010 році на охорону, реставрацію та збереження пам’яток бюджетом Києва було передбачено близько 17 млн грн., а виділили менше 1 млн грн.

"У 2011 році передбачено близько 8 млн грн, а виділено лише 693 тис грн., з яких управління переважно погасило заборгованість за проведені роботи з 2008 року, - зазначив Бригинець. - На 2012 рік кошти на статтю охорони пам’яток не заплановані взагалі".

Голова комісії повідомив, що на сьогодні, за інформацією профільного управління, через відсутність реставраційних робіт в критичному стані знаходяться Караїмська кенаса, колона Магдебурзького права та дзвіниця Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Депутат наголосив, що окрім зазначених пам’яток у столиці існує масштабна проблема з руйнуванням будинків-пам’яток, оскільки в Києві практично всі такі пам’ятки потребують реставрації.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.