Влада не виділяє коштів на утримання пам'яток Києва

Головне управління охорони культурної спадщини КМДА потребує і просить виділити у 2012 році на охорону пам’яток 35 млн грн. Київська влада не передбачила жодної копійки.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, у 2010 році на охорону, реставрацію та збереження пам’яток бюджетом Києва було передбачено близько 17 млн грн., а виділили менше 1 млн грн.

"У 2011 році передбачено близько 8 млн грн, а виділено лише 693 тис грн., з яких управління переважно погасило заборгованість за проведені роботи з 2008 року, - зазначив Бригинець. - На 2012 рік кошти на статтю охорони пам’яток не заплановані взагалі".

Голова комісії повідомив, що на сьогодні, за інформацією профільного управління, через відсутність реставраційних робіт в критичному стані знаходяться Караїмська кенаса, колона Магдебурзького права та дзвіниця Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Депутат наголосив, що окрім зазначених пам’яток у столиці існує масштабна проблема з руйнуванням будинків-пам’яток, оскільки в Києві практично всі такі пам’ятки потребують реставрації.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.