У Хмельницькому обмалювали пам'ятник діячеві радянської УНР (ФОТО)

В ніч із 26 на 27 грудня невідомі обписали фарбою погруддя науковця, революціонера-більшовика і державного діяча УРСР Володимира Затонського у центрі Хмельницького.

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на управління МВС у Хмельницькій області.

Написи нанесено на скульптуру білою і блакитною фарбою, також на ній намальовано тризубець.

У вівторок до пам'ятника, встановленого в 1970 році на вулиці Соборній, виїздила слідчо-оперативна група правоохоронних органів, у середу міліціонери провели опитування можливих свідків.

"Організатор Голодомору в Україні..."

"Цей факт перебуватиме на контролі", - зазначили в міліції. З заявою до правоохоронців звернувся міськком Компартії України.

Зі слів провідного спеціаліста управління культури й туризму Хмельницької міської ради Ганни Бевз, в 2009 році пам'ятник Затонському було виключено з державного реєстру пам'ятників. 

 Фото: 24tv.ua

Володимир Затонський - український революційний діяч, академік АН УРСР, один із керівників більшовицької партії в Україні, член українського радянського уряду.

Народився 1888 року в селі Лисець Ушицького повіту Подільської губернії (зараз Дунаєвецького району Хмельницької області).

Закінчив Київський університет за фахом "хімія", був активістом Російської соціал-демократичної робітничої партії (спершу в її меньшовистському відламі, з березня 1917-го перейшов до більшовиків).

Затонський з сином Дмитром (майбутнім літературознавцем) на відпочинку. 1928 рік

Входив до уряду Радянської Української Народної республіки, керував більшовистськими фронтами. У 1920 очолив Галицький революційний комітет - вищий орган радянської влади у Галичині під час наступу Червоної Армії на Захід.

З 1922 року - народний комісар (міністр) освіти Української РСР, з 1924-го - секретар ЦК КП(б) України. Розстріляний у липні 1938 року за необґрунтованим звинуваченням у належності до "антирадянського українського націоналістичного центру". У 1956-му реабілітований.

Патріархат УГКЦ: між Ватиканом і Москвою

Питання патріархату Української греко-католицької церкви – одне з найважливіших в її історії другої половини XX cт. Ця справа стосувалась не лише української діаспори і церковного духовенства, а й понтифіків, посадовців Римської курії та політиків різних держав.
Особливим чином це питання турбувало Москву, яка всіляко намагалась протидіяти спробам встановлення патріархального устрою УГКЦ

Лех Валенса: “Польща та Україна приречені бути разом”

2 грудня 1991 року сталася історична подія в польсько-українських стосунках – Польща, першою в світі, визнала незалежну Україну, після того, як днем раніше, український народ підтвердив на референдумі Акт проголошення незалежності України. Це було найкраще завершення бурхливого й надскладного ХХ століття в українсько-польських стосунках

Полковник–киянин із «Чорних Запорожців» Армії УНР

Багато років в соціальних мережах гуляє світлина "Чорних Запорожців" із неідентифікованими старшинами легендарного кінного полку Армії УНР. Тривали суперечки чи це взагалі "чорні"... І коли саме зроблено світлину

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.