У Хмельницькому обмалювали пам'ятник діячеві радянської УНР (ФОТО)

В ніч із 26 на 27 грудня невідомі обписали фарбою погруддя науковця, революціонера-більшовика і державного діяча УРСР Володимира Затонського у центрі Хмельницького.

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на управління МВС у Хмельницькій області.

Написи нанесено на скульптуру білою і блакитною фарбою, також на ній намальовано тризубець.

У вівторок до пам'ятника, встановленого в 1970 році на вулиці Соборній, виїздила слідчо-оперативна група правоохоронних органів, у середу міліціонери провели опитування можливих свідків.

"Організатор Голодомору в Україні..."

"Цей факт перебуватиме на контролі", - зазначили в міліції. З заявою до правоохоронців звернувся міськком Компартії України.

Зі слів провідного спеціаліста управління культури й туризму Хмельницької міської ради Ганни Бевз, в 2009 році пам'ятник Затонському було виключено з державного реєстру пам'ятників. 

 Фото: 24tv.ua

Володимир Затонський - український революційний діяч, академік АН УРСР, один із керівників більшовицької партії в Україні, член українського радянського уряду.

Народився 1888 року в селі Лисець Ушицького повіту Подільської губернії (зараз Дунаєвецького району Хмельницької області).

Закінчив Київський університет за фахом "хімія", був активістом Російської соціал-демократичної робітничої партії (спершу в її меньшовистському відламі, з березня 1917-го перейшов до більшовиків).

Затонський з сином Дмитром (майбутнім літературознавцем) на відпочинку. 1928 рік

Входив до уряду Радянської Української Народної республіки, керував більшовистськими фронтами. У 1920 очолив Галицький революційний комітет - вищий орган радянської влади у Галичині під час наступу Червоної Армії на Захід.

З 1922 року - народний комісар (міністр) освіти Української РСР, з 1924-го - секретар ЦК КП(б) України. Розстріляний у липні 1938 року за необґрунтованим звинуваченням у належності до "антирадянського українського націоналістичного центру". У 1956-му реабілітований.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.