У Хмельницькому обмалювали пам'ятник діячеві радянської УНР (ФОТО)

В ніч із 26 на 27 грудня невідомі обписали фарбою погруддя науковця, революціонера-більшовика і державного діяча УРСР Володимира Затонського у центрі Хмельницького.

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на управління МВС у Хмельницькій області.

Написи нанесено на скульптуру білою і блакитною фарбою, також на ній намальовано тризубець.

У вівторок до пам'ятника, встановленого в 1970 році на вулиці Соборній, виїздила слідчо-оперативна група правоохоронних органів, у середу міліціонери провели опитування можливих свідків.

"Організатор Голодомору в Україні..."

"Цей факт перебуватиме на контролі", - зазначили в міліції. З заявою до правоохоронців звернувся міськком Компартії України.

Зі слів провідного спеціаліста управління культури й туризму Хмельницької міської ради Ганни Бевз, в 2009 році пам'ятник Затонському було виключено з державного реєстру пам'ятників. 

 Фото: 24tv.ua

Володимир Затонський - український революційний діяч, академік АН УРСР, один із керівників більшовицької партії в Україні, член українського радянського уряду.

Народився 1888 року в селі Лисець Ушицького повіту Подільської губернії (зараз Дунаєвецького району Хмельницької області).

Закінчив Київський університет за фахом "хімія", був активістом Російської соціал-демократичної робітничої партії (спершу в її меньшовистському відламі, з березня 1917-го перейшов до більшовиків).

Затонський з сином Дмитром (майбутнім літературознавцем) на відпочинку. 1928 рік

Входив до уряду Радянської Української Народної республіки, керував більшовистськими фронтами. У 1920 очолив Галицький революційний комітет - вищий орган радянської влади у Галичині під час наступу Червоної Армії на Захід.

З 1922 року - народний комісар (міністр) освіти Української РСР, з 1924-го - секретар ЦК КП(б) України. Розстріляний у липні 1938 року за необґрунтованим звинуваченням у належності до "антирадянського українського націоналістичного центру". У 1956-му реабілітований.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.